ЩОБ ЛЮДИ ЖИЛИ, ЯК КВІТИ ЦВІЛИ
Дана виставка присвячена 115-й річниці від дня народження майстрині народного декоративного розпису Марії Оксентіївни Примаченко.
Марія Примаченко (1909 – 1997) – одна з найвідоміших мисткинь наївного малярства України, заслужений діяч мистецтв, Лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. Вона належить до числа тих виняткових, рідкісних талантів, через мистецтво яких говорить обдарованість українського народу, є виразником його сильної, багатої і глибокої духовності.
Ім’я української жінки з тихого поліського села Болотня на Київщині відоме у всьому світі. У 1937 році на Всесвітній виставці у Парижі Марія Примаченко здобула Золоту медаль. А згодом експозиції її дивовижних творів були представлені у багатьох країнах світу – Італії, Австрії, США, Канаді, Швеції, Данії, Португалії, Японії, Китаї та ін. Пабло Пікассо, побачивши праці художниці у Парижі, сказав, що схиляється перед цим чудом-мистецтвом геніальної українки. У «Всесвітній енциклопедії наївного малярства (Белград,1966) Марія Примаченко представлена як «зірка першої величини».
У колекції Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького зберігається 51 твір авторки. Перші роботи надійшли до зібрання від Дирекції художніх виставок України у 1970-х роках. А у 1980-х співробітники закладу остаточно поповнили колекцію чудовими розписами майстрині.
Творчість Марії Оксентіївни дуже емоційна і являє собою дивовижне поєднання конкретного мислення, вражень, фантазії та підсвідомого, коли виходять у світ небувалі, часом химерні образи та різноманітні декоративні композиції.
«Звірина серія» у малярстві авторки – явище унікальне, що не має аналогів у світовому мистецтві. «Українська мавпа», «Звір-гад», «Космічні птахи», «Триголовий повзун», «Крокодил сам себе ссе» – всі ці загадкові тварини художниці завжди мають свою земну першооснову. Поштовхом до їх народження ставали реалії сьогодення.
Квіткові композиції у зображенні Примаченко – це не звичайний букет або натюрморт, а своєрідний узагальнений образ квітів, що ілюструє філософські думки художниці. Вона створює квіти-роздуми, квіти-присвяти («Квіти лікарям і санітарам», «Букет квіток для малих діток», «Червоні птахи стоять на кордоні», «Квіти-патлатки»). Усі ці композиції складаються з фантастичних рослин, прикрашені казковими птахами, птахами-квітами та різними елементами орнаменту.
У своїх, так званих «сюжетних» роботах («Український коровай», «Катерина», «Марусина мичку пряла») художниця застосовує цікавий композиційний прийом. Ці картини сповнені безліччю різноманітних деталей, але композиція зовсім не перевантажена. Такі побутові мотиви мають багато спільного з картинами наївних майстрів – це і традиційні сюжети з життя селян, і умовність, і декоративність зображення, і яскраві кольори. Все це авторка подає у фантастично-казковому трактуванні. Свої роботи Марія Примаченко часто підписує ритмічними римованими рядками, які добре запам’ятовуються: «Букет квітів для малих діток», «Галасун голосував , аж пупа надірвав» та ін.
Колекції творів Марії Примаченко є справжньою окрасою та цінністю багатьох українських художніх музеїв. Дана експозиція презентує лише частину величезного творчого доробку видатної художниці – мистецького феномену ХХ століття.