У ЄДИНОМУ ПРОСТОРІ: БОРИС ДАНЧЕНКО ТА ЙОГО УЧНІ
«Учитель творить Людину» – Василь Сухомлинський. Слова говорять самі за себе, погодитися з ними чи відхилити твердження – вирішувати кожному. Мистецтво – це глибина, котру намагаються сягнути художники протягом усього творчого шляху, на якому зустрічаються вправні педагоги. Серед таких – Борис Борисович Данченко (1938 – 2016) – уродженець Сумщини, живописець, продовжувач мистецької справи краю, керівник художньої студії. Саме роботи вчителя та його учнів представлено на даній віртуальнійвиставці, присвяченої Дню вчителя та художника.
До експозицій увійшли живописні та графічні роботи Бориса Данченка та його талановиті учні: Іван Гапоченко, Ганна Гідора, Ігор Швачунов, Валерій Шкарупа, Михайло Юденков, Володимир Ратнер, Ніна Негреба, Павло Котенко, Микола Псуненко.
Борис Борисович був майстром пензля і цьому навчав усіх охочих. У його доробку – переважно пейзажі та натюрморти. Народився художник 23 травня 1938 року в м. Охтирка Сумської області. Після служби в армії два роки працював художником-оформлювачем у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. Щепкіна. Навчався у Харківському художньому училищі, після закінчення котрого був направлений на роботу до міста Суми в науково-методичний центр на посаду старшого методиста з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Понад 30 років керував художньою студією – єдиної в Україні, якій присвоєно звання «народної» (1979).
Художник перебував у постійному творчому пошуку, ніколи не зупинявся на досягнутому. У його натюрмортах і пейзажах – дбайливе й уважне ставлення до природи поєднано із прагненням до поглибленого, філософського вивчення натури.
Як учитель, Борис Данченко намагався не лише навчити вихованців образотворчої грамоти, а й творчо мислити, не нав’язувати академічних чи будь-яких інших канонів. Головне – сприяти вираженню свого бачення світу. Навчалися студійці протягом 4 років, після чого здобували диплом за спеціальністю «художник-оформлювач». Завдяки педагогічному таланту Бориса Борисовича художня студія стала знаковою для м. Суми, проіснувавши понад 50 років. Багато її вихованців продовжили свій мистецький шлях вже після випуску, вдосконалюючи власну творчу манеру.
