ЧАС ПИСАТИ ІСТОРІЮ
Під такою назвою у Сумському обласному художньому музеї ім. Никанора Онацького відкрито виставку нашого земляка, художника, графіка, ілюстратора та карикатуриста Михайла Волова.
В історії образотворчого мистецтва графіка відігравала важливу роль. Як явище яскраве та багатогранне, вона гостро реагує на все, що відбувається у сучасному світі. Графіці притаманне прагнення до глибокого й проникливого дослідження дійсності в різних її аспектах, безпосередньо – даному випадку – війні в Україні, яка триває вже десять років (2014-2024).
Експозицію умовно поділено на два блоки: політична сатира та замальовки міської архітектури «старого міста». Рисунки на політичну тематику у творчості художника є своєрідним засобом боротьби за незалежність України.
Народився Михайло Волов 1 лютого 1967 року. Закінчив Сумську художню школу, здобув базову вищу освіту у Сумському фізико-технологічному інституті (нині – СумДУ), де працював науковим співробітником, але як художник із невичерпним натхненням мистецтво не полишав ніколи.
Працюючи в різних техніках (олівець, туш, перо, акварель), автор за допомогою плям, штрихів і ліній зосереджує увагу глядача на сповнених глибокого змісту, насичених виразними графічними прийомами творах. Серед представлених робіт пророчими є акварельні замальовки про «русский военный корабль» із написами: «Чого тобі треба, старий?», «Підібрати ногу», а також виконана тушшю карикатура про «незбиваемый самолёт» – «Ніяка птаха не долетить до середини Дніпра».
Цитата з української пісні автора Михайла Старицького «Ніч яка місячна, зоряна, ясная...» супроводжує сюжет картини, в якій розповідається про те, як починалася підготовка до повномасштабного вторгнення, а чим неодмінно закінчиться війна повідомляють олівцеві нариси – «Zима близько» та «Всі ми праведники і потрапимо до раю».
Використовуючи контрасти чорно-білого штриха, митець нібито створює замкнутий простір у композиції, єдиним виходом із якого є широко розкриті ворота моторошного пекла. Художник намагається відобразити й висміяти вади та злочини «володаря другої армії світу», а сатирично-принижуючим пензлем руйнує непохитну велич «русскАго мира», акцентуючи увагу на приреченості, безперспективності агресивної політики в цивілізованому світі.
Не менш цікавою і змістовною є серія графічних творів, присвячена сумській архітектурній спадщині. Серед робіт – зображення Спасо-Преображенського, Воскресенського храмів, Покровської та Миколаївської церков, а також – католицького костелу Благовіщення Пресвятої Діви Марії.
Колишні садиби підприємця Розенквіста та поміщиків Линтварьових, Будинок Штейнера, приміщення залізничного вокзалу, Олександрівського банку (нині – Сумський палац дітей та юнацтва) і Літній театр у міському парку «Швейцарія» (тепер – територія на живописному лівому березі Псла між Харківським містом і пішохідним, що біля «Здибанки») дають уявлення про економічний і промисловий розвиток нашого міста.
Зображені будівлі краєзнавчого (колишня земська управа) та художнього музеїв (колишній державний банк), а також символ міста – Альтанка, котрі є історичними пам’ятками, розповідають про багате культурне надбання наших пращурів, про унікальні історії створення і, звісно ж, про їх непересічних власників.
Кожен твір – це документальна правда, гармонійно поєднана з художньою красою, що дає можливість відчути епоху минулого.