В Сумському обласному художньому музеї ім. Никанора Онацького до 100-річчя з дня народження українського художника Станіслава Гавриловича Шинкаренка (1922 – 1991) відкрито виставку «У пошуках образу».
На вернісажі були присутні: представники Сумської обласної організації НСХУ, студенти Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського, громадськість міста.
Зав. відділу декоративного мистецтва Ірина Яніна окреслила головні віхи життєтворчості Станіслава Шинкаренка, який народився в багатодітній сім’ї сільського коваля на Кіровоградщини, а з часом родина переїхала до Запоріжжя. У 1955 р. із відзнакою закінчив Дніпропетровське художнє училище, де педагогами були – І. Федоренко, М. Погрібняк, В. Кушнір, котрі й сформували майбутній світогляд митця. Працював у галузі станкового живопису, створював жанрові картини, портрети, натюрморти.
Голова Сумської обласної організації НСХУ Іван Гапоченко поділився спогадами про художника та його доньку Гресик Ірину, котра продовжує справу свого батька й очолює Запорізьку обласну організацію НСХУ.
В експозиції представлено тринадцять полотен, написаних у період 1950-х – 1980-х рр. Людина та її духовні цінності – головна тема автора. Відтворені ним персонажі сповнені пафосу трудової романтики. Йому позували: лікарі, сталевари, будівельники, художники, учасники війни. Зображуючи конкретних осіб, писав також портрети-типи як узагальнений образ цілого покоління країни («Підручний» (1979), «Ліфтомонтажник» (1980), «Будівельник» (1980).
Декоративно-узагальнений прийом письма та виразно окреслена динаміка ритмів характерні для натюрмортів 1980-х («До осіннього столу», «Риба й овочі», «Рожевий букет»). Митець оспівує красу звичайних речей фактурними засобами художньої виразності, надаючи їм певної святковості.
У роботах 1990-х років звертається до історичного жанру, де спостерігається глибоке осмислення процесів державотворення.
Живописне надбання С. Шинкаренка – це пошук як нових форм, так і продовження кращих традицій вітчизняного та світового реалістичного мистецтва.