Гнилицький О.А.1961-2009.Вечірній н-т.1985.Ж-1499

Гнилицький О.А.1961-2009 Вечірній натюрморт.1985

В. Трубіна Флейта небесних дощів1989_cr

Трубіна В.Г. 1966 р.н. Флейта небесних дощів.1988

DSC_6955_cr

Вишеславський Г.А. 1962 р.н. Метро. 1988


ДО 35 РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

«Чорнобиль… Весни обірване суцвіття»

У квітні 1986 року  на благодатних землях українського Полісся сталася аварія, яка виявилася найбільшою техногенною та екологічною катастрофою.  Минуло 35 років  як вибухнули атомні частини безжалісної радіації, понівечивши сотні тисяч людських доль.

В усі часи художники не стояли осторонь будь-яких історичних подій, а Чорнобильська трагедія відбилася у творах митців через філософський вимір. Наприкінці 1980-х поч. 1990-х рр. до фондів Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького надходили роботи молодих художників, які за світобаченням були нонконформістами. З особливим смаком свободи вони долали догматичні стереотипи, шукали індивідуальні форми вираження.

Так метафорично, через персоніфікацію предметів і явищ на полотнах з’явилися психологічно змістовні екзистенційні ситуації як-то: острах, сум, самотність, розпач, відчай. До музею надійшло понад 200 творів представників «Нової хвилі» визнаних на мистецькому олімпі України. Відбулися великі всеукраїнські виставки у багатьох містах пострадянського простору та за кордоном. Сумський музей також організував виставку «Пізнаючи космос буття», в якій взяли участь понад 30 художників.

Українсько-американська мисткиня Валерія Трубіна в картині «Флейта небесних дощів» створює  маленьких міфічних персонажів, які живуть у своєму  трансцендентальному просторі. Їм тепло і затишно, не дивлячись на дощ. Драматизм досягається завдяки темній колористичній гамі та внутрішній нервовій витонченості слухача, який трепетно сприймає гру на флейті.  

Максимальної концентрації, безвихідь емоційної напруги досягає Гліб Вишеславський у картині «Метро» за допомогою об’ємності фактури та кольорової пульсації. Яскраво жовтий колір подано люмінесцентно, що безжалісно б’є по очах, проте фізичні відчуття автора від освітлення підземного транспорту психологічно адекватно сприймається й глядачем.

Драматичність образу в натюрморті з трояндами Олександра Гнилицького (1961-2009) досягається вишуканою тональною гамою, широким пастозним мазком. Передчуття невимовної туги передає талановито художник.

Забути викреслити день чорнобильського лиха з пам’яті українського народу неможливо. А твори митців «Нової хвилі», що відбивають внутрішні почуття від тодішньої дійсності, руйнують тривіальні стереотипи мислення, дають можливість інакше усвідомити глибинні процеси буття.