artmuseum.sumy.ua

Живописні твори балтійських художників ХХ ст.

у зібранні Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького

Особливе місце в зібранні Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького належить творам  балтійських художників ХХ ст. Картини  були передані до Сум з Дирекції виставок Спілки художників протягом 1950 – 1980-х рр.  Роботи з вираженою національною тематикою, увагою до спорту та навколишнього середовища  завжди вирізнялися серед робіт митців колишніх радянських країн та сусідніх європейських держав.

Заслужений діяч мистецтв (1965), Народний художник Латвії (1977), ректор Латвійської державної академії мистецтв, Індуліс Зариньш [3, с. 68-79] (1929 – 1997) – один із найвизначніших художників Балтії. У своїх жанровій, простій і строгій по композиції картині «Баскетболістки» (1968) автор показує характерні образи спортивної молоді ХХ ст. Художнику властиве тяжіння до виразності, контрастні кольори, підвищена  емоційність ритмічного ладу картини й експресивний колорит.

У масштабній за розмірами роботі Яніса Мітревіца (1957 р.н.) «Регата» (1983) демонструються ігри на воді. Автор використовує стилістику примітивізму в передачі образів людей та морських човнів. Це вертикальний, площинно вирішений з приглушеним звучанням кольору твір, в якому  жовто-вохристі вітрила, блакить неба та води взаємодіють між собою і тримаються в рівновазі. Композиція сповнена відчуттям руху.

Заслужений діяч мистецтв Латвії, випускник Латвійської академії мистецтв, учень Індуліса Зариньша, Конрада Убанса, Володимира Козіна, Роберт Музіс (1944 р.н.) також звертається до яскравих кольорових сполучень. Його твір «Розставання. Вітражі мого міста» (1975) виконаний в декоративній манері. Безлике, світле обличчя чоловіка, його червоний одяг та розбитий вітраж у руках, створюють певну душевну напругу, підкреслюють важливість втраченої культурної пам’ятки [2, с. 17].

Живописець, аквареліст, Народний художник Латвії (1976) Джемма Скулме (1925 р.н.) багато років очолювала Спілку художників своєї країни. Її вчителями з фаху були батьки: Отто Скулме й Марта Скулме. У творах «Дівчина з Алсунги» (1966) й «Народна пісня. Йшла я у поле,  наспівуючи…» (1975) передані національні особливості людської краси. Художниця відкриває лаконізм і виразність простих форм. Зображені жінки з повними фігурами й натрудженими руками – уособлюють в собі силу і цвітіння латвійських земель. Естетична достовірність образів, знання художніх закономірностей народного мистецтва – кольорових поєднань і ритмів, побудова орнаментальних композицій  передають певну  декоративність та виразність [4; 5, с.107].

Живописець, графік, Заслужений діяч мистецтв Латвії, учень  Вільгельма Пурвітіса й  Арвіда Егле (1905 – 1977) виконав чудовий твір «Човни біля берега». Легка імпресіоністична манера письма, використання тонових градацій зеленого та вохристого кольорів, надають картині відчутної свіжості [5, с. 104].

Робота Кунци Коніуалдаса (1935 р.н.) «Куточок Корейзу» (1976) виконана в стилістиці фовізму. Відтворений архітектурний пейзаж українського селища, що знаходиться на території Криму, характеризує художні вподобання автора.  Можемо впевнено говорити, що митець часто працював на теренах наших земель. Схематичне зображення вулиці з двоповерховими будинками, яскраві світові контрасти, чіткі контури та свіжі кольори, створюють затишок у фрагментарному мотиві.

Художниця Кулікаускене-Мілдажите Мілда (1937 р.н.) жила і працювала у м. Каунас. Її робота «Вуличка» (1978) має чіткі вкраплення експресіонізму. Легка передача стовбурів дерев, умовне зображення будинку й постаті двох дітей (в червоному та білому), відтворюють милозвучність мотиву,  яскравість оточуючого природного середовища й  мінливість краси буття.

Проректор Вільнюської академії мистецтв, працівник художнього фонду Спілки художників Литви, Арвідас Раполо Шальтяніс (1944 р.н.) залишив нам роботу «Дорога у лісі» (1978). Затишний мотив відтворений невибагливим виконанням. Стрімка дорога, високі зелені дерева, чіткі силуети захоплюють. Колористична гама твору  спирається на безпосередні враження художника, отримані на пленері. Роботі притаманна духовна гармонія та вишуканість.

Випускник Тартуського художнього училища, ведучий фотореаліст Естонії, Таммік Рейн Еннович (1947 р.н.) жив і працював у Таллінні. У своїй роботі «Пишу картину «Таллінн – 1940» (1980) автор зображує себе за написанням твору на історичну тематику (окупація Естонії). Світлотіньові контрасти, фрагментарно подані контури замку, висока вежа, славні воїни і червоні прапори  відтворені художником з точним знання матеріалу та легкою ностальгією. Яскравий промінь світла від вікна невимушено падає на образ художника, виділяючи його  замріяну постать з коловороту часу.

Естонський художник Поллі Хейтті Кальович [1, с. 12] (1951 р.н.), випускник Естонського державного художнього інституту (1974), реалістично-точно зобразив працю місцевих геологічних науковців, що вивчали процеси утворення вулканів, їх розвиток, будову і склад продуктів вивержень у роботі «Вулканологи» (1982). Художник з повагою відноситься до написання образів людей-праці. Майстерне письмо і передача мажорних кольорів, спалах барв – звучать голосно та яскраво.  Культура композиції вражає. Сповнений гармонії художній задум твору нагадує колаж, наповнений філософським змістом.

Елькен Яан Лаосовіч (1954 р.н.) закінчив Талліннський художній інститут, писав міські сцени. Його картина «Арка з «Перемогою» (1981) досить змістовна за виконанням. Темний автомобіль біля багатоповерхівки відразу наштовхує на позитивні думки.  Реалістична робота, легке експресивне письмо, м’який ліризм та барвистість монохромних кольорів – буденна краса, подана в мажорній тональності. Автор захоплений містом, його технікою. Він  передає свої почуття, використовуючи художню мову мистецтва.

Символічно-узагальнений, пластично-цільний образ природи відтворює у своїх експедиційних малюнках Ліннат Ільмар Юханович (1914 – 1987). Його картина «Естонський пейзаж» (1978) розроблена в монохромній гамі [5, с. 142]. Одноманітність композиційних прийомів, статичність та масивність виписування окремих фрагментів створює особливе, лірично- смислове навантаження, передає простоту яскравого мотиву.

Важливе значення в естонському мистецтві посідав натюрморт. Робота Сеппа Рудольфа Якобовича (1902 – 1980) «Натюрморт з осінніми квітами» сповнена контрасту, передає насиченість та багатство кольорів природи.  Спалах яскравих барв,  гра лінійних ритмів, точне написання форми – все це створює відчуття єдності художника з природою.

Роботи балтійських живописців дають можливість ознайомитися  з оригінальними  роботами провідних митців ХХ ст., творчість яких завжди була різносторонньою, більш вільною у виборі тем та їх відображенні.

Використані джерела:

1. Справа № 113. ВХ № 12. ОП.1. Листи художників головному зберігачу Н.С. Юрченко (Щодо підготовки каталогу «Дар СХ СССР»). 1987. 37 аркушів. С. 12.
2. Справа № 148. ВХ № 13. ОП.1. Листи художників з відповідями на анкету (роки навчання, вчителі, головні твори і т.д.). 1987-1988. 28 аркушів. С. 17.
3. Карклінь Г. М. Художники Латвії. 10 творчих портретів. Серия: Митці братніх республік. Київ, Мистецтво. 1977. 212 с.
4. Нефедова И. Джемма Скулме. Живопись. Москва. Советский художник. 1982. 120 с.
5. Искусство, рожденное октябрем / под ред. Лебедевой П., Зименка В., Кравченка К. и др./ Москва, Советский художник, 1967. 144 с. с ил.

Ст. науковий співробітник Ганна Святець