Реалії та перспективи діяльності
Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького в надзвичайних умовах
Часові зміни, історичні реалії створюють певні зрушення, трансформації у сфері культури, до котрих необхідно адаптуватися. Музейні заклади – не виняток, у результаті чого стають учасниками подібних стихійних державних процесів. Вони беруть на себе, перш за все, охоронну функцію, не обмежуючись при цьому низкою інших завдань. Військові дії, що відбуваються на території України, потребують швидкого реагування, правильної координації роботи мистецьких закладів.
Для Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького – це не перший виклик, адже ще два роки тому науковці змушені були працювати в часи пандемії. Звичайно, постало питання коректної організації роботи в таких умовах. Оскільки заклад було зачинено для відвідувачів, то головну увагу зосереджено на віртуальних слухачів і глядачів. Як наслідок – створено два Інтернет-проєкти «Мистецька скарбниця» та «Вшануймо митця».
За такий, здавалося б, короткий проміжок часу науковці музею пристосувалися до існуючої ситуації в країні. Та 2022 рік виявився кардинально відмінним від попередніх обставин, тому що довелося досить мобільно реагувати на введений в Україні воєнний стан, відчути його наслідки.
По-перше, експозицію музею демонтовано, а це надускладнило діяльність, по-друге, заклад зачинено для відвідувачів, які ще на початку року тільки-но почали активно повертатися до культурного життя, хоча й із дотриманням усіх карантинних вимог, по-третє, це війна, і психологічні чинники ніхто не відміняв. Тому, на початку війни увага музейників зосередилася на демонтажі експозиції та пакуванні предметів із скла, фарфору, фаянсу провідних вітчизняних, європейських і східних виробництв ХVІІІ-ХІХ ст., дякуючи допомозі штабу порятунку спадщини за безкоштовне надання необхідних пакувальних матеріалів. Всі твори ховали у безпечні місця фондосховищ закладу.
Жахливі реалії буття змусили наукових працівників переорієнтуватися, перенести мистецьке життя у віртуальний світ, для якого також знадобився ковток свіжої інформації, дещо відірваної від військових дій. Безумовно, постало питання: для кого це все потрібно, а хіба на часі? Без перебільшень, маємо розуміти, що культура – важлива рушійна сила в часи лихоліть. Вона створює надійне середовище задля уникнення знецінювання країни, її надбань, можливостей, а також – розуміння еволюції особистого «я» в соціумі.
Держава, нація продовжують існувати, а разом із ними живе їх культура, де мистецтво займає один із вищих щаблів. Художні твори виконують не лише функцію насолоди, в них закодовано історію поколінь. Тому, науковці художнього музею мають змогу долучитися до виховного процесу свого онлайн-відвідувача різних вікових категорій. Ми не маємо права стояти осторонь подій, мовчати, завуальовувати правду, нас має чути підростаюче покоління, життя котрого в руках захисників, які сьогодні віддають свої серця заради майбутнього. Пам’ять про цих заступників повинна жити у віках, повазі, згадках. Завдяки творам мистецтва, їхнім авторам є можливість донести парадигми патріотизму.
Перейдемо до безпосереднього розгляду вищезазначених музейних онлайн-проєктів. Перший із започаткованих – це «Мистецька скарбниця», яка передбачає розробку інфо-матеріалу про твори мистецтва, давні центри художніх виробництв зі скла, фарфору, металу, дерева, а також провідних діячів культури, котрі представляють колекцію закладу. Специфіка такого задуму полягала в популяризації музейного зібрання, сприяти мистецькій просвіті інтернет-аудиторії. Подібні повідомлення зосереджують увагу глядача на діяльності певної особистості, її творчої манери або історії виробництва декоративних предметів. Враховуючи психологічний фактор сприйняття людиною тексту, нам, науковцям, необхідно зацікавити читача з перших рядків, тому маємо на меті коротко сповістити про головне, заінтригувавши при цьому або заголовком, або ключовими словами-агентами, що мають на меті зберегти погляд читача до останнього виразу.
Друга назва інтернет-рубрики «Вшануймо митця» говорить сама за себе, бо спрямована на виклад інформації щодо ювілейних дат художників, творчість яких представлена в колекції Сумського художнього музею.
Щодо науково-масової роботи, котра відбувалася в стінах закладу до кризових ситуацій у країні, то вона також має право на існування. Попри фізичну недоступність музею, його онлайн-портал ніхто не відміняв, адже поціновувачі мистецтва ладні зустрічатися і в такому форматі.
До певних державних свят, пам’ятних дат організовано деякі заходи для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Це, наприклад, майстер-класи («Долоньки життя» та «Калиновий дивограй»), у ході котрих учні мають змогу проявити свою креативність. Співпрацюючи з художньою школою міста, організували мінівиставку-колаж дитячого малюнку «Фарби миру». Такі, здавалося б на перший погляд, прості форми роботи є актуальними в часи введення військового стану, тому що відволікають увагу дітей від жахіть лихоліття, несуть в собі патріотичне виховання, скоординовують енергію підростаючого покоління в русло творчості.
До Міжнародного Дня родини та Дня матері проведено онлайн-зустріч «Family-хвилинка», зосереджена на тренуванні пам’яті, розвитку словесно-логічного мислення та вдосконаленні комунікативної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Відбувся діалог-спілкування, мета якого – виявити значення родини в житті кожної дитини, її роль у розвитку суспільства. Учні із задоволенням ділилися думками, ідеями щодо майбутнього процвітання нашої держави. Під час такого роду діяльності задіяно логічне, дискурсивне мислення. Музейний співробітник запропонував розглянути також декілька творів мистецтва з образом матері. Задіявши наочно-образне мислення, школярі мали змогу проаналізувати їх, зробивши опору на уявлення та образи.
Діяльність Сумського художнього музею ім. Никанора Онацького в умовах воєнного стану й надалі має у своїй перспективі проводити подібні онлайн-заходи, задіявши чисельнішу аудиторію, заради організації культурного дозвілля учнів, розвитку їх творчого потенціалу й найголовніша складова – національно-патріотичне виховання задля успішного майбутнього країни.
Науковий співробітник Алла КАЧУР
.jpg)
