С_38_Уланок_Різдва_Христова_1862_2012

Церква Різдва Христового (1851-1862), с. Уланок Суджанського району Курської області. Фото 2012

С_39_Уланок_Різдва_Христова_1851_1862_2013

Церква Різдва Христового (1851-1862), с. Уланок Суджанського району Курської області. Фото 2013

С_42_Уланок_Пасовська_ік_Л_Кранах

«Портрет Богоматері», «Madonna mit Kind (Passauer Gnadenbild)». Худ. Лукас Кранах Старший, 1514 (1537?), м. Пассау, Австрія

С_43_Уланок_Пасовська_ікона

Пасовська-Царгородська ікона Пресвятої Богородиці з с. Уланок, сер. XVІII ст.

С_44_Уланок_Христоріздвяна_П_икона1

Пасовська ікона Пресвятої Богородиці на стінописі церкви Різдва Христового с. Уланок Суджанського району Курської області. Фото 2012


Корнієнко Олег Миколайович,

Голова Сумської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України

  

Пасовська ікона Божої Матері на Слобожанщині

Дослідження історії та культурних традицій закордонної Слобожанщини, що після 1919 р. перебуває у складі Російської Федерації, інколи призводить до несподіваних і вражаючих відкриттів, котрі засвідчують її нерозривний зв’язок не лише з Великою Україною, а й з Європою в цілому…

З XVI ст. до іконографії православних стінописів та ікон поступово проникають цілі композиції західноєвропейського походження, що в переробленому вигляді стали поступово сприйматися як зображення цілком православні. У Слобідській Україні, церковна культура котрої почала активно формуватися із сер. XVII ст., сучасними дослідниками був виявлений цілий ряд іконографій, котрі, пройшовши через всю Україну, міцно утвердилися на північному сході українських земель. До таких ікон належать Охтирська, Лоретська та Пряжівська ікони Богородиці, ікона Богородиці «Трьох радощів», а також ікона Богородиці Пасовська-Царгородська.

Саме остання з них набула шанування на східних землях Сумського козацького полку, в північно-західній частині Слобожанщини. Назва «Пасовська» походить від австрійського м. Пассау (слов’ян.: Пасава), де зберігається «Портрет Богоматері», «Madonna mit Kind (Passauer Gnadenbild)», написаний Лукасом Кранахом Старшим (1472-1553) у 1514 (1537?) р. Засадничо ікона писався для церкви Святого Хреста в м. Дрезден.

Міжнародного шанування зазначений образ набув після другої турецької облоги Відня в 1683 р. Перемога об’єднаного війська «Священної ліги» під командуванням польського короля Яна III Собеського визначила подальший хід війни з Османською імперією та посприяла піднесенню Австрії на світовій арені. Якщо армія Речі Посполитої зверталася за допомогою до Ченстоховського образу Богородиці, то австрійські вояки підносили молитви до образу Мадонни з Пассау. Вважалося, що саме через ці два образи Богоматері й була дарована перемога християнському війську. Після розгрому турецької армії шанування образу з Пассау поширюється далеко за межами власне Австрії. Ікона стала шануватися в Угорщині, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Англії. Ймовірно, з цього моменту образ Богоматері з Пассау став шануватися і в Україні, оскільки п’яту частину армії Речі Посполитої (5000 осіб) становили українські козаки під командуванням А. Могили.

До Слобідської України Пасовська-Царгородська ікона була перенесена наприкінці XVII ст. Суджанський історик і краєзнавець кін. XIX ст. А.І. Терлецький згадував, що в інтер’єрі Успенсько-Архангельської соборної церкви м. Суджи перебувала Пасовська-Царгородська ікона «весьма древнего письма». Можна припустити, що ця ікона, разом із іншими, була перенесена до Успенсько-Архангельської церкви з ліквідованого на поч. XIX ст. Суджанського Іоанно-Предтеченського монастиря, заснованого наприкінці XVII ст. українським ієромонахом Антонієм (Бензою). Ймовірно, саме він і приніс Пасовську-Царгородську ікону до Слобожанщини.

Згідно опису, наведеному священиком П. Чужимовим, «Пасовская-Цареградская чудотворная икона из c. Уланок написана на полотне, наклеенном на кипарисную доску. Она заключена в серебряную ризу с вызолоченным вокруг главы Богоматери венцом; икона имеет в длину 1 1/4 аршина [88,88 см], а в ширину 3/4 аршина [53,34 см]». У притворі храму Різдва Христового (1862) в с. Уланок Суджанського району Курської області, над входом, зберігся розпис із зображенням Пасовської ікони, котру тримають два уклінних ангели [див. фото]. Сучасним дослідником В. Шулікою був виявлений ряд списків Пасовської-Цареградської ікони в наступних храмах Суджанського району: в Свято-Троїцькому соборі м. Суджи, храмі Різдва Христового сл. Гончарівка, у Преображенському храмі с. Замостя, у Свято-Іллінському храмі сл. Заолешенка, в Знаменському храмі с. Борки, в храмі Різдва Христового в с. Уланок, а також у приватних будинках тамтешніх мешканців.

Заслуговує на увагу стилістична еволюція Пасовської ікони, що відбулася саме на Слобожанщині: на іконах сер. XVIII  ст., виявлених у храмі с. Уланок, у Троїцькому храмі м. Суджи, відобразився вплив стилю рококо. Це декор мафорія (жіночого покривала), що має виразні рокайльні ознаки – квіти з закрученими С-подібними стеблами, зображення популярних у живопису доби рококо фігурок путті (маленьких хлопчиків), надання зображеним персонажам портретних характеристик. У данном випадку, спостерігаються характерні риси українського жіночого типажу.

Ікона «Пасовская-Цареградська» була викрадена з Христоріздв’яної церкви багато років тому. Нещодавно старовинна святиня повернулася до свого храму. Як зазначала курська преса, її виявив далеко за межами села в приватній колекції та викупив «известный местный благотворитель Владимир Семиноженко», мама котрого народилася в Уланку.