Музейні форми роботи в умовах воєнного стану
Качур Алла,
науковий співробітник
Виховання в щасті – прикраса,
а в нещасті – притулок.
Аристотель
Як ніколи ці слова стали актуальними для сьогочасся, адже педагоги, музейні працівники несуть щоденну культурно-освітню варту в умовах війни. В останні роки музей позиціонує себе не лише як механізм збереження культурно-національних надбань, але й сприяє процесу виховання особистості, формування неординарного способу мислення.
Вивченням теми музейної педагогіки займалися такі дослідники, як: Гайда Л., Гончарук Т., Караманов О., Кардаш Н., Столяров Б. Теоретичні аспекти розвитку цієї галузі дають можливість втілити основні її досягнення в практичну діяльність мистецьких закладів.
Наразі музейна педагогіка має на меті не просто долучитися до освітнього процесу, а бути стабілізатором стійкого психічного здоров’я дітей різної вікової категорії під час воєнного стану. Зважаючи на диференційований підхід у сфері обслуговування відвідувачів закладу, значну увагу зосереджено на дитячій і підлітковій аудиторії.
Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького не стоїть осторонь подій, які відбуваються в країні. Попри свою фізичну недоступність для відвідувачів, заклад продовжує діяльність на віртуальному рівні. Музей уже має в практиці деякі дистанційні форми роботи, тому продовжує реалізовувати в інтернет-просторі онлайн-проєкти, рубрики, відео-матеріали про твори мистецтва, їх діячів.
На цьому етапі музей відіграє важливу роль не лише в культурному становленні особистості, а й виконує функцію, спрямовану на створення позитивного психологічного настрою для найбільш емоційно-вразливої категорії суспільства – дітей. Тому, в закладі науковими співробітниками організовано експериментальні форми роботи. Під час воєнного стану це стало викликом, адже значна кількість дітей виїхала. Усе ж вдалося провести кілька онлайн-зустрічей, покликаних влаштувати культурне дозвілля учнів молодшого шкільного віку, в яких переважає конкретно-образне мислення, безпосереднє сприймання, властива нестійка увага. Відповідно, обрано майстер-класи «Долоньки життя» та «Калиновий дивограй». На папері діти створили відтиск своєї долоньки, розфарбували її патріотичними кольорами та написали на них власні мрії. Такий вид діяльності супроводжувався інформаційною довідкою про значимість даних кольорів (справжній український прапор був започаткований Михайлом Грушевським в УНР. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору. Насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття – вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Найпопулярніше тлумачення гами в народі: синій символізує небо, жовтий – родючі пшеничні поля [2]). Обговорено символіку України, її роль у житті нації. Подібні форми роботи спрямовані на патріотичне виховання підростаючого покоління, створення певних підґрунть для подальшого становлення особистої громадянської позиції.
Щодо другого майстер-класу, то школярам запропоновано намалювати гілочку калини на знак незламності українського духу. Розвиваючи дрібну моторику, діти робили ягоди своїми пальчиками, замість звичного пензлика. Щоб замалювати інші деталі калини, учні, за власним бажанням, мали змогу обрати і фломастери, і олівці, і фарби. Музичним супроводом онлайн-зустрічі послугував гімн січових стрільців «Ой у лузі червона калина». Науковий співробітник подав коротку довідку про історію появи цього твору [3]. Таким чином практична частина заняття гармонійно поєдналася із теоретичною сторінкою державотворення.
Згідно із класифікацією музейно-педагогічних прийомів українського дослідника Караманова О., під час таких видів діяльності вдається задіяти прийоми показу, коментування, порівняння [1]. Подібні майстер-класи спрямовані на активізацію творчих здібностей особистості.
Окрім вищезазначених форм роботи, наукові співробітники вдалися до мінівиставки-колажу дитячого малюнку «Фарби миру», у якій задіяно учнівський колектив Сумської дитячої художньої школи ім. М.Г. Лисенка. На цьому рівні активізації музейної педагогіки простежується міждисциплінарні зв’язки та співпраця із загальноосвітніми закладами. Скоординовано певні контакти із викладачами, які зорієнтували своїх вихованців щодо арт-теми та подальшого фото-звіту. Окрім малюнків, діти виявили ініціативу розробити скульптурні мінікомпозиції, використовуючи пластилін. Вихованці проявили креативне мислення у своєму баченні миру на рідній землі, а яскрава палітра кольорів розкрила їх особливе світовідчуття.
Пробним і дещо новим для музею став онлайн-захід під назвою «Family-хвилинка», зосереджена на тренуванні пам’яті, розвитку словесно-логічного мислення та вдосконаленні комунікативної діяльності дітей молодшого шкільного віку. У чому ж полягало заняття? Життя закладу до війни вирувало проведенням різнопланових заходів, пов’язаних зі святкуванням певних державних свят, вшануванням пам’ятних дат, тому постало питання перед науковцями організувати подібні форми роботи в умовах сучасних реалій. Отож, до Міжнародного Дня родини та Дня матері пройшла онлайн-зустріч поціновувачів мистецтва. Відбувся діалог-спілкування, мета якого – виявити значення родини в житті кожної дитини, її роль у розвитку суспільства. Вони із задоволенням ділилися думками, ідеями щодо майбутнього процвітання нашої держави, не обійшли теми війни і миру. Під час такого роду діяльності задіяно логічне, дискурсивне мислення. Музейний співробітник запропонував розглянути також декілька творів мистецтва з образом матері. Задіявши наочно-образне мислення, школярі мали змогу проаналізувати їх, зробивши опору на уявлення та образи.
Отже, за допомогою педагогічних прийомів у проведенні вищезазначених музейних форм роботи, науковці змогли досягти головної мети: розвиток творчих здібностей учнів, організація їх культурного дозвілля, сприяти процесу виховання особистості, становлення позитивного психо-емоційного настрою в умовах воєнного стану. Використовуючи художньо-естетичні засоби, маємо змогу донести значення культурного надбання в житті нації, його роль у збереженні державного суверенітету.
Список літератури
- Караманов О. Музейна педагогіка в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Освіта та педагогічна наука. 2012. № 3. С. 5–12.
- Кашицька Н.Ф. Перевернути кольори державного Прапора України з синьо-жовтого на жовто-синій.
URL: https://petition.president.gov.ua› petition (дата звернення: 16.05.2022).
- Кузьменко О. «Ой у лузі червона калина похилилася»: історія гімну Українських Січових Стрільців.
URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8987(дата звернення: 20.05.2022).
