«Біля шинку» 1860

«Біля шинку» 1860

«Привели до пана» 1860-ті роки

«Привели до пана» 1860-ті роки

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Загублена грамота» 1874

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Загублена грамота» 1874 «Запорожец да и только!»

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Сорочинський ярмарок» 1874-1876

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Сорочинський ярмарок» 1874-1876 «Что лежит, Власъ…»

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Сорочинський ярмарок» 1874-1876

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Сорочинський ярмарок» 1874-1876 «Другая половина слов замерла на устах…»

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Сорочинський ярмарок» 1874-1876

Іл. до повісті Гоголя М.В. «Сорочинський ярмарок» 1874-1876 «Славная дивчина»


Костянтин Трутовський

1826 - 1893

«Всю мою художню діяльність я присвятив Малоросії і люблю цей край» - стверджував Костянтин Олександрович Трутовський. Почуття це зародилося в нього ще в дитинстві, яке пройшло у родинному маєтку в с. Попівці, що на Харківщині (нині Охтирський район Сумської області). Народившись у поміщицькій родині, майбутній художник спочатку навчався у Петербурзькому інженерному училищі, згодом став вільним слухачем АМ, а пізніше – її академіком.

В зібранні Сумського  художнього музею ім. Никанора Онацького зберігається шість робіт митця. Його ранні твори прості за композицією і досить часто – з виразним критичним відтінком. Серія графічних композицій, таких як «Привели до пана», «Біля шинку» розкриває добре знайомий йому аморальний, паразитичний спосіб життя провінційних поміщиків.

Плідно працював К.Трутовський у книжковій графіці. Він виконав у 1870-х роках низку ілюстрацій до поем Т. Шевченка, творів М. Вовчка, українських повістей М. Гоголя. Безперечно, що любов до України у Трутовського виховував М.Гоголь. «Вижу как полна душа ваша Гоголем! … Вы по преимуществу художник Гоголя… Я так думаю и ношу уверенность в душе моей, что ваш талант проявится во всём блеске  в малорусских сценах Гоголя», – писав Трутовському С. Аксаков у відповідь на повідомлення художника про те, що він зробив ескізи до «Сорочинського ярмарку». Нікого з письменників він не любив так, як Гоголя. У своїх ілюстраціях до його творів митець виступає переважно як побутописець, вибирає здебільшого теми, що зображують ті умови, у яких діють герої. Серед кращих з цих ілюстрацій є малюнки до повісті «Сорочинський ярмарок». Добре знання побуту і природи України допомогло йому створити картини дуже близькі до твору письменника. Так, сповнена іскристого гумору й грайливості ілюстрація «Другая половина слов замерла на устах…». Зображена сцена варта уваги насамперед динамічністю композиції і прекрасною передачею характерних особливостей руху кожного персонажа. А ось й інша сцена «Славная дівчина», до цієї ж повісті: їдуть та ідуть люди на ярмарок. Ось віз, запряжений парою волів. Хазяїн, у білій сорочці, широких шароварах, з батогом, іде поряд. Це Соломій Черевик. На возі сидить його дочка – красуня Парася.  «Славная дівчина», – сказав, не зводячи з неї очей, парубок у білій свитці та високій шапці. Це Грицько. А поряд з Парасею на возі сидить мачуха Хівря, у святковій керсетці, ошатному очіпку. Перед нами справжні гоголівські герої. Рисунок сповнений експресії, динаміки, але основна його прикмета – точність відтворення побутового середовища, на тлі якого розгортаються події.

Веселою жанровою сценою представлена ілюстрація «Запорожец да и только!» до повісті «Загублена грамота»,  що зображує гопак козака на ярмарку в Конотопі. Як писав М. Гоголь: «шум, брань, мычание, бление, рёв – всё сливается в один нестройный говор. Волы, мешки, сено, цыганы, горшки, бабы, пряники, шапки – всё ярко, пёстро, нестройно». Безліч цікавих сцен – ось праворуч біля ятки козаки уже пригощаються варенухою, а ліворуч цілувальник з борідкою в чомусь присягається перед дядьком, що замахується  на нього кулаками. Тут же колоритна група циганів, заквітчана дівчина біля воза задивилась на запорожця, який витанцьовує під спів бандуриста.

К.Трутовський – яскравий виразник селянського життя в Україні, один з перших українських художників-реалістів, який плідно працював у галузі книжкової графіки.

 

Ст. науковий співробітник Ткаченко В.М.