Ареф’єва Галина

          учений секретар Сумського

          обласного художнього музею

   ім. Никанора Онацького     

ХРОНОЛОГІЯ СТАНОВЛЕННЯ СУМСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО

МУЗЕЮ ім. НИКАНОРА ОНАЦЬКОГО В ДОКУМЕНТАХ І ФАКТАХ (1919 – 1944)

До 100-річчя від дня заснування музею  

          За сто років існування перший музей у м. Суми пережив неодноразову зміну своєї назви, кожного разу це відбувалось внаслідок реорганізацій у системі адміністративного підпорядкування музейних закладів України.

          Послідовна хронологія зміни найменувань закладу та органу підпорядкування надає можливість простежити його реальну історію.

          Метою цієї публікації є оприлюднення : а/ послідовної хронології зміни назв музею, яку встановлено за архівними матеріалами (1920-1944) та відбитками печаток (1939-2005) у інвентарних книгах, актах надходжень, ін. фондовій документації закладу, б/ хронології документів щодо питання реальної історії організації та існування музею протягом 1920 – 1944 рр.

ХРОНОЛОГІЯ ЗМІНИ НАЗВ ТА СИСТЕМИ ПІДПОРЯДКУВАННЯ.        

1920-1937 – Сумський округовий художньо-історичний музей, підпорядкований Сумиполітосвіті

1937-1939 – Сумський художній музей Управління в справах мистецтв при Раді Народних Комісарів УРСР (далі-РНК УРСР)

7 березня 1939 – Обласний художній музей м. Суми Управління в справах мистецтв при РНК УРСР

1939-1941 – Обласний художній музей відділу в справах мистецтв при виконкомі Сумської обласної ради депутатів трудящих

1944-1946 – Державний художній музей в м. Суми Управління в справах мистецтв при РНК УРСР

1946 – Державний художній музей м. Суми Комітету в справах мистецтв при РНК УРСР

1947-1972 – Державний художній музей м. Суми Головного управління в справах мистецтв Міністерства культури Української РСР

1973-1993 – Сумський державний художній музей Сумського обласного  управління культури

1994-1995 –  Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького Управління культури Сумської обласної державної адміністрації

1996-1998 – Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького Управління культури Сумського облвиконкому

1999-2004 – Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького

2005 – до цього часу – Комунальний заклад Сумської обласної ради Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького.

          Серед матеріалів з наведеної хронології зміни назв, поки що невідомі документи про перейменування закладу у «Державний художній музей в м. Суми Управління в справах мистецтв при РНК УРСР», яке відбулося між 1939-м і 1944-м роками.

          Хронологію документів щодо історії організації музею (від 1919) та подальшого існування, подано з урахуванням того, що перші архівні документи про ті часи оприлюднено у 2001 р. [1]. Архівні документи поступово відкривалися протягом останнього двадцятиліття, внаслідок їх опрацювання виходили друком науково обґрунтовані розвідки : щодо початкового періоду організації Сумського художньо-історичного музею [2, 3], його профільної спрямованості [4], долі Н. Онацького і справжньої причини розправи над ним у 1937 р. [5], його активної співпраці з Українською академією наук по захисту мистецького музею в Сумах [6]. З деякими публікаціями можна ознайомитись на офіційному сайті музею : artmuseum.sumy.ua.

Основними архівними джерелами у дослідженні історії музею стали архіви Служби безпеки України по Полтавській області, Центрального державного вищих органів влади і управління України [13, 14] і родинного архіву Онацьких, який Наталія Никанорівна Онацька в останні роки минулого століття передала музею.

У процесі створення об’єктивної хронології становлення музею важливу інформацію взято з узагальнюючих досліджень українських науковців [7, 8, 9, 10, 11, 12].

Серед поданих нижче документів найважливішими є дві Постанови РНК УРСР – 1939 і 1944 рр., публікуються вперше, обидві до цього часу залишаються прихованими від суспільства, внаслідок чого спотворюється реальна історія Сумського художнього музею. Постанову 1944 р. отримано у 1980-ті рр. від Сумського обласного архіву, про що свідчить штамп закладу, сучасні фахівці архіву відповіли, що в обласному архіві немає цієї постанови.

ХРОНОЛОГІЯ СТАНОВЛЕННЯ СУМСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ

1919 – «Справа про передачу націоналізованого музею О. Г. Гансена в м. Сумах і Києві Головному управлінню мистецтв та національної культури», справа вміщує опис експонатів, які наразі знаходяться у музейних фондах (Центральний державний архів вищих органів влади і управління України).

1919 – Акт про взяття на облік Всеукраїнським Комітетом охорони пам’яток мистецтва і старовини (ВУКОПИС) «сумської» частини приватного музею О. Гансена (Центральний державний архів вищих органів влади і управління України).

Травень 1919 – попередження від ВУКОПИСу на адресу Сумського виконкому і О. Сумовської (матері О. Гансена) про те, що мистецькі речі з колекції Гансена націоналізовано у складі Третього державного Київського музею (Центральний державний архів вищих органів влади і управління України).

  1. 06. 1919 – Протокол засідання Сумського повітового виконкому про організацію в Сумах художньо-історичного музею на експонатах приватного київського зібрання Оскара Гансена, яке від 1918 р. знаходилось у сумському маєтку власника (Сумський обласний архів).
  2. 03. 1920 – повідомлення Н. Х. Онацькому про призначення його 01.03.20 завідувачем секції образотворчого мистецтва (родинний архів Онацьких).
  3. 06. 1920 – посвідчення на ім’я Н. Онацького для проведення роботи по виявленню мистецьких цінностей, «що знаходяться на різних складах» (родинний архів Онацьких).
  4. 08. 1920 – посвідчення-направлення Н. Х. Онацького до родинного маєтку О. Гансена в Сумах для відбору мистецьких речей з його приватної колекції (родинний архів Онацьких).
  5. 05. 1921 – лист за підписом завідувача Сумиполітосвіти з попередженням щодо невиконання Н. Онацьким певних вимог, які несуть загрозу чергової затримки з відкриттям музею (родинний архів Онацьких).
  6. 10. 1921 – звернення Сумського виконкому до Н. Онацького з повідомленням про «призначення його у якості експерта» до складу комісії, яка «розбирає» художню колекцію О. Гансена (родинний архів Онацьких).

Жовтень 1921 – Н. Онацький приймає до фондів «сумську» частину націоналізованого музею О. Гансена, розпочинає роботу по створенню першої музейної експозиції (родинний архів Онацьких).

Жовтень 1922 – музей відкрито для відвідування, у місцевій пресі Н.Онацький оприлюднив структуру експозиції, побудовану за класичним для художнього музею принципом : види, жанри, матеріали, техніка виконання творів мистецтва, ін. (родинний архів Онацьких).

 1925 – фото учасників Першого Всеукраїнського семінару музейних робітників, на якому було оголошено програму наступного після 1917 р. етапу реорганізації музейної галузі в Україні (Н. Онацький серед інших музейників).

 1925 – лист Н. Онацького на ім’я одного з редакторів першого збірника «Український музей» Ф. Ернста. : «З початку Сумський музей був лише музеєм художнім, потім поволі почав перетворюватись в Соціальний музей. Торік організовано кімнату Леніна, відділ революційного руху на Сумщині й історії революції взагалі, археологічний відділ і виробничий (цукроварство). В майбутньому цей відділ буде поширено до охоплення всього виробництва Сумської округи» (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського) .

 1925-1926 – звіт Н. Х. Онацького про роботу закладу протягом року:

п. 30 – про постійну співпрацю музею з Українською та Всесоюзною академіями наук (Сумський обласний архів).

  1. 06. 1926 – посвідчення Української академії наук про те, що Н. Х. Онацький «є дійсно уповноваженим Комітета по охороні старовини й мистецтва та природи на Сумщині» (родинний архів Онацьких).

1927 – Резолюція засідання секції Сумської Міськради на захист Н. Х. Онацького від утисків з боку політичних структур (родинний архів Онацьких).

1927 – брошура Н. Х. Онацького «Сім років існування Сумського музею», що вийшла друком за матеріалами його доповіді на засіданні секції Сумської Міськради, вилучена з обігу і заборонена у 1929 р. (родинний архів Онацьких).

1927 – у першому збірнику «Український музей» опубліковано матеріали про Сумський художньо-історичний музей, які Н. Онацький надавав Ф. Ернсту у 1925 р., збірник у 1929 р. вилучено з обігу і заборонено.

1929 – вийшла друком аналітична праця керівника української музейної галузі В. В. Дубровського «Музеї на Україні» (підсумки роботи галузі у 1928 р. з повним переліком музейних закладів України різних систем підпорядкування), у якій автор, посилаючись на «Сім років існування Сумського музею», наводить ґрунтовний матеріал про мистецьке зібрання музею в Сумах, підкреслює високий фаховий рівень Н. Онацького. Станом на 01.01.1929 року в Сумах зазначено один музей – художньо-історичний. Видання з обігу вилучено і заборонено у 1929 р.

Травень 1929 – протокол допиту Н. Х. Онацького в Сумах, пов’язаний з початком «погрому» академічної науки після заборони першого збірника «Український музей» і «Музеї на Україні» В. Дубровського. На допиті йшлося про короткочасне членство Н. Онацького в партії українських соціалістів-революціонерів (1917), у 1937-му його стратили як «колишнього ес-ера» (Архів СБ України по Полтавській обл.).

  1. 09. 1930 – Характеристика Спілки робітників освіти про те, що «Н. Х. Онацький у 1929-1930 рр. виявив себе активним науковим та громадським робітником, проводячи мистецькі й археологічні дослідження…Крім того т.Онацький провадив у музеї широку наукову й політосвітню роботу серед трудящих…» (родинний архів Онацьких).
  2. 02. 1931 – посвідчення Наркомату освіти про те, що «Онацький Н. Х. є кореспондентом Українського Комітету Охорони пам’яток при НКО УСРР» (родинний архів Онацьких).

30 грудня 1931 р. – Акт про передачу Н. Х. Онацьким іншій особі «музейних експонатів і звичайного інвентаря». Висновок комісії : «Комісія знаходить потрібним у зв’язку з реорганізацією музею – лишок музейних речей передати до всеукраїнського єдиного державного музейного фонду, а срібні речі, що не мають музейного значення, слід реалізувати з метою підсилення спеціальних коштів, потрібних для реорганізації музею з художньо-історичного на краєзнавчий» (родинний архів Онацьких).

  1. 02. 1932 – довідка Народного відділу освіти Сумської міськради про те, що «…Онацький Н.Х. дійсно працював на посаді директора художньо-історичного музею з 1-го березня 1920 року по 1-ше січня 1932 р…» (родинний архів Онацьких).

1932-1935 – автографи Н. Онацького: два «Трудових списки» і «Службовий статус», у яких зафіксована хронологія трудової діяльності автора, починаючи від 26 вересня 1906 р. У кожному документі Н. Онацький засвідчив, що працював директором Сумського художньо-історичного музею з 1 березня 1920 р. по 1 січня 1932 р. (родинний архів Онацьких).

1937 – документ планово-фінансового відділу Наркомату освіти УРСР : «…крім музеїв, що їх передано в 1937 р. Управлінню мистецтв : 1/ Дніпропетровського художнього, 2/ Лебединського, 3/ Сумського, 4/ Херсонського художнього і 5/ Одеського художнього, які в 1938 р. фінансуються за місцевім бюджетом відповідних облвідділів Управління мистецтв» (ЦДАВОВ і управління України). У червні 1937 р. О. І. Маршала-Чаловська очолила Сумський художній музей.

1939 – Постанова Ради Народних Комісарів № 217 від 7 березня 1939 року «Про впорядкування справи відомчої підпорядкованості музеїв України». У першому додатку перелічені українські музеї, які залишились у підпорядкуванні Наркомату освіти (79 од. – історичні, краєзнавчі, революції, меморіальні, ін. Серед них краєзнавчі музеї Конотопа, Путивля, Глухова, Ромен, Охтирки). У другому додатку мистецькі музеї, підпорядковані Управлінню в справах мистецтв при Раді Народних Комісарів, всього 16 од. – картинні галереї, художні, Софіївський заповідник, серед них – художній Лебединський і Сумський обласний художній (ЦДАВОВ і управління України). Загальна кількість музейних закладів співпадає з переліком, зробленим керівником музейної галузі України В. Дубровським у 1929 р. Мистецькі музеї, які були ліквідовані під час «погрому науки» на поч. 1930-х рр., поновлено. Щодо м. Суми, то, як заначено в «Музеях на Україні» (1929) – у місті існував тільки художньо-історичній музей, так і у 1939 р. в наявності був той самий музей, який набув статусу обласного художнього.

1941 – О. І. Маршала-Чаловська організувала евакуацію музейного зібрання у глиб країни.

28 листопада 1944 р. – Постанова Ради Народних Комісарів Української РСР № 1612 від 28. 11. 1944 р. «Про поновлення роботи Державного художнього Музею в м. Сумах». Постановою дозволяється Управлінню в справах мистецтв при РНК УРСР поновити роботу музею, відповідно до постанови РНК Союзу РСР віднести Державний художній музей в м. Сумах до республіканських музеїв ІІІ категорії, «Наркомфінансів УРСР передбачити необхідні асигнування на утримання Державного художнього музею в м. Сумах з республіканського бюджету».

 

Джерела і література

 

  1. Ареф’єва Г. Історія Сумського художнього музею в світлі нових архівних досліджень / Г. Ареф’єва // Художній музей: минуле та сучасність : матеріали наук. конф., присвяченої 80-річчю Сумського художнього музею ім. Никанора Онацького. – Суми, 2001. – С. 3–15.
  2. Ареф’єва Г. Українська музейна справа і місце Сумського художнього музею серед українських музеїв / Г. Ареф’єва // Художній музей : зб. ст. і матер. наук.-практ. конф., присвяченої 85-річчю Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького. – Суми : Університетська книга, 2005. – С. 7–19.
  3. Ареф’єва Г. Історія створення Сумського художнього музею в світлі становлення української музейної справи / Г. Ареф’єва // Сіверщина в історії України : збірник наукових праць. Вип. 6. – Київ ; Глухів, 2013. – С. 528–530.
  4. Ареф’єва Г. До питання профілю Сумського художнього музею, створеного у 1920 р. Никанором Онацьким / Г. Ареф’єва // Роль музею у збереженні, реставрації та популяризації культурного надбання : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (з нагоди 35-ліття заснування Музею мистецтв Прикарпаття). – Івано-Франківськ : СІМИК, 2015. – С. 7–12.
  5. Ареф’єва Г. Видатні діячі українського музейництва : Никанор Онацький (1875-1937) / Г. Ареф’єва // Музей – платформа суспільного діалогу : зб. матер. Міжнарод. наук.-практ. конф., присвяченої 125-ій річниці Львівського історичного музею. – Львів, 2018.
  6. Ареф’єва Г. Уродженці Сумщини – подвижники української музейної справи і пам’яткоохоронної науки (1917 –1939) / Г. Ареф’єва // Місія музею ХХІ століття : зб. наукових праць за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю від дня заснування Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім. М. Ярошенка. – Полтава, 2019.
  7. Білокінь С. І. Книжка про Київ – пам’ятка боротьби довкола правди. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті :

http://www.s-bilokin.name/Personalia/Ernst/KyivGuide.html – Заголовок з екрану. – 15.04.18.

  1. Білокінь С. І. Перший том «Українського музею» [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті :

     http://www.s-bilokin.name/Culture/UkrMuzej.html – Заголовок з екрану.

  1. Білокінь С. І. Репресії проти музейників у ряду різних типів терору. / Білокінь С. // Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ століття : наук. зб. за матеріалами наук.-практ. конф. до 135-річчя від дня народження М. Ф. Біляшівського та 135-річчю від дня народження Д. М. Щербаківського. – К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. – С. 33.
  2. Друг О. Київський колекціонер Оскар Гансен (1881 – після 1920) / О. Друг // Київ і Кияни : Матеріали щорічної музейної наук.-практ. конф. Вип. 5. – К., 2005. – С. 89–102.
  3. Друг О. Оскар Гансен і доля його київського і сумського зібрання / О. Друг, Л. Федевич // Пам’ятки України. – 2014. – Чис. 4. – С. 52–61.
  4. Іванова О. В. Київський колекціонер Оскар Гансен (1881 – після 1920 рр.) та історія його колекції / О. В. Іванова // Національному музею історії України – 110. Тематичний збірник наукових праць. Частина 2. – К., 2009. – С. 33–44.
  5. ЦДАВОВ і управління України ф. 166, оп. 11, спр. 415, арк. 1.
  • ЦДАВОВ і управління України ф. 2, оп. 7, спр. 36, арк. 103 – 107.