ОЖ-450. Весна.1947

Шолтес З.І., Весна. 1947

Ж-503.На Раховщині.1958

Шолтес З.І., На Раховщині. 1958


«Якщо мої роботи випромінюють тепло,

красу й світло, то я щасливий ділитися цим із глядачем»

З.І. Шолтес

21 липня виповнюється 115 років із дня народження Золтана Івановича Шолтеса (1909 – 1990) – українського живописця, майстра «поетичного реалізму», заслуженого художника України (1975), члена Національної Спілки художників УРСР (1946 ), провідного художника Карпатського краю ХХ ст.

Народився Золтан Іванович у селі Прикопа (нині Словаччина). Закінчив Публічну школу малювання в Ужгороді, де був улюбленим учнем Йосипа Бокшая та Альберта Ерделі, а згодом – їх вірним послідовником. Там же закінчив греко-католицьку богословську семінарію (1933), після чого став священиком на Закарпатті (м. Виноградів, с. Ужок, с. Туриця, с. Севлюш).

Живопису Золтан Іванович не полишав ніколи. Долю присвятив духовному служінню Богу, людям – з однієї сторони й відтворенню панорамної краси мальовничого Карпатсього краю – з іншої. Відкрита душа священнослужителя та гостре око митця увібрало життєдайну силу природи цього регіону. У результаті чого народилася власна система образотворення, центральним об’єктом якої став пейзажний жанр. Його живописний доробок – це, перш за все, соковиті карпатські полонини, мальовничі міжгір’я, заквітчані куточки віддалених гірських сел, сповнені затишного звучання й колористичного різнобарв’я кожної пори року. Твори художника – гармонійне поєднання світу людей і природи, тому нерідко персонажами його історій були працелюбний народ, повсякденність їх буття.

Після вимушеної відмови від духовної служби, через заборону греко-католицької єпархії, Золтан Шолтес переїхав до Ужгорода, де перші роки було дуже скрутно, але згодом місто стало міцною фортецею для подальшого життя. Відповідально працював у виробничих майстернях Художнього фонду Спілки художників України, а згодом очолив творчий процес, отримавши посаду головного художника. У 1946 році спільно із колегами став засновником Закарпатського відділення Спілки художників України, гідно продовживши традиції тутешньої мистецької школи.

Сумський художній музей має в своїй колекції дві роботи яскравого представника другого покоління закарпатського живопису. Твори «Весна» (1947), «На Раховщині» (1958) – яскравий приклад власне карпатського пейзажу, його достовірна живописна інтерпретація, де відчувається і свіжий гірський подих лісових гущавин, і тепло сонячних променів, і радість швидкоплинного моменту, і палка любов до рідної землі. Автор переконливо демонструє натхненну віртуозність відтворення ландшафтів рідної батьківщини. 

Живописні оповіді уславленого лірика, співця верховини є окрасою численних приватних збірок та колекцій музеїв України, Японії, Канади, Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії, Польщі, Німеччини, Голландії.