Із нагоди 150-річчя від дня народження Григорія Петровича Світлицького (1872–1948),
українського живописця, першого народного художника (1946 р.), скрипаля, піаніста, композитора
«Лейтмотив моєї творчості – це в основному ліричний композиційний пейзаж. Вивчаючи образи і барви природи, я у своїх картинах був реалістом…»
Г.П. Світлицький
Сумський обласний художній музеї ім. Никанора Онацького зберігає колекцію творів різних періодів мистецького шляху одного із кращих українських майстрів-живописців ліричного пейзажуІ половини ХХ століття – Г.П. Світлицького.
Народившись у Києві, в родині оркестранта оперного театру, змалечку був наближений до творчої атмосфери, в якій зародилося тяжіння, перш за все, до класичної музики, а згодом – і малювання. Гармонійний симбіоз музики та живопису у творчому процесі сформувало його як митця з тонким художнім смаком.
Шлях до професійної художньої освіти розпочався з навчання в Київській рисувальній школі М. Мурашка (1889–1898), що заклало основу реалістичного живописного світовідчуття майбутнього майстра світлових контрастів. Надалі – був учнем визначних художників-передвижників – І. Рєпіна, М. Кузнєцова, А. Куїнджі, практична наполегливість у майстернях яких остаточно сформувало його мистецький світогляд, відіграло особливий вплив у творчому розвитку і становленні.
Пензлю автора притаманне уміння відтворити не лише найтонші елементи різнобарвної природи, а й потаємні відтінки людської душі. Ба більше, поєднати звучання різних матерій у єдину змістовну живописну розповідь. Яскравий приклад – жанровий портрет із зібрання СОХМ ім. Н. Онацького «Чайковський на Україні» (1947), замовлений і закуплений безпосередньо в автора. Над образом митця Світлицький плідно працював з 1935 року, створивши декілька етюдів і живописних полотен, в одному з котрих у назві зазначено місцевість («П.І. Чайковський в Кам’янці»). Саме с. Кам’янка (Черкащина), де мешкала його рідна сестра Олександра з родиною, композитор часто відвідував і називав «улюбленим, найтеплішим земним куточком», «обітованим раєм». Робота напрочуд пронизана ароматом класичної музики, милозвучно ілюструє момент, коли П.І. Чайковський прислухається до осінніх звучань української природи, трансформуючи їх, можливо, в певну мелодійну єдність, що згодом лунатиме на весь світ.
Із 1896 року Григорій Петрович – активний учасник численних виставок. Член Товариства акварелістів (1908), академічного Товариства художників ім. А. Куїнджі, об’єднання художників ім. К. Костанді (1916). Належав до Асоціації художників Червоної України (1918) й Українського Мистецького Об'єднання (1929), викладав у Київському художньому інституті (1947 – професор).
Творча спадщина Світлицького зберігається в колекціях музеїв Києва, Харкова, Одеси, Сум і є частиною багатьох приватних збірок.
Науковий співробітник Світлана Морозова
.jpg)