«А мати все чекає»
У музеї представлено велику колекцію творів, присвячених Другій світовій війні. Найбільш цінними є полотна художників-фронтовиків, уродженців Сумщини. Заслужений художник України Євген Лученко (1914 - 1994) дитячі роки провів у Конотопі, де навчався в студії Олександра Гофмана, якого увесь час тепло згадував. І дуже пишався тим, що був учнем видатного Федора Кричевського в Київському художньому інституті.
Євген Лученко – автор численних портретів, пейзажів, історичних композицій. У 1980 р. художник пише портрет своєї мами, яка, незважаючи на отриману похоронку про загибель старшого сина, усе життя чекала його з фронту і, як віруюча людина, щовесни пекла та потайки освячувала паски. З життєвої правди виник зворушливий художній твір «А мати все чекає», де у темному одязі сидить старенька у глибоких спогадах. На столі – сімейні світлини, фронтові листи-трикутники та червоні тюльпани – квіти-символи Дня Перемоги. Художник без зайвого пафосу красномовно «розповідає» про типову долю багатьох жінок, які не дочекалися своїх рідних.
Євген Дмитрович фронтовик, за бойові заслуги нагороджений орденом Червоної Зірки та бойовими медалями, учасник майже всіх художніх виставок, присвячених Другій світовій. Натюрморт у картині було переписано, бо спочатку замість квітів стояла освячена паска з крашанками, що не відповідало тодішній ідеології. Виставком художньої ради відхилив полотно та запропонував автору переписати натюрморт, замінивши паску на квіти. Проте основний задум твору про любов до ближніх та пам’ять за загиблими у Другій світовій війні залишаються святими та світлими.
Директор музею Надія Юрченко
.jpg)
