IMG-73fd7392f8e28ea01619c991cb3aeb3c-V

IMG-23b51cc450a07cfac65643d6f8fbc0f3-V

IMG-21a11eafb40c0eb41fbb8a7e3dd85914-V

IMG-7a11a90bd7c2cf8355f6e77b595b8ef9-V

IMG-5a1fb3d4906579d2f20478ce91e755a0-V

IMG-4dbd0b56f1ae579133ae6c8f7739ab9e-V

IMG-1db628c7cb1dcf08022b56daef5322b5-V

IMG-0c37a2b20b342625f580b6d809a22973-V

IMG-e8f044f523822ca444d0234a27850720-V

IMG-b696af9064e84c1fccd158775b00e7f1-V

IMG-acbe1e82d885541942b30a44186e40ec-V

IMG-9724146e77d1edd524e6c9898f17184d-V

IMG-6138e8e62005355717080a280c71c316-V

IMG-4175e39b817119e8adc14f31be9e7a06-V

IMG-566c93d13891aeee8caba8399f184b18-V

IMG-166aacbb763b3b8b89dd7539fec088c1-V

IMG-94e58c76b51ac14596c5b9adcec92406-V


ВШАНУЙМО МИТЦЯ
До 75-річчя з Дня народження ГАЛИНИ МИХАЙЛИЧЕНКО
«…вони зберігають тепло моїх рук й одкровення душі»
За фахом Галина МИХАЙЛИЧЕНКО (1947 – 2011) художник-постановник театру, в історію українського мистецтва увійшла як майстриня декоративного ткацтва – ГОБЕЛЕНУ.
Поштовхом щодо зміни професійної діяльності вплинула велика виставка гобелену з країн Балтії 1982 р. у Москві, тоді художниця й загорілася цим видом мистецтва. Самостійно опанувала техніку, дізналася про історію виникнення гобелена, що походить із Франції ХV ст. У виборі теми і творчого методу спиралася на класичні пріоритети. На відміну від інших, Галина Олександрівна нікому не доручала свої ескізи, все створювала сама від задуму до втілення. На замовлення державних установ майстриня робила великі сюжетні композиції, спираючись на стародавні легенди, східну міфологію, використовуючи складні образи в національних вбраннях.
На початку 1990-х родина художників переїздить до Сум на батьківщину чоловіка, про що жодного разу не пошкодувала. Справжнім джерелом натхнення були краєвиди, парки, ліси Сумщини в різні пори року.
Теми для тканих картин мисткиня черпала з природи. Разом із чоловіком, відомим художником-акварелістом Віктором Михайличенком, ходила на етюди, надихаючись пейзажними мотивами.
Місту на Пслі Галина Олександрівна присвятила гобелен «Суми. Яблуневий Спас», де в умовному картуші з соковитою зеленню і стиглими яблуками, на жовтогарячому тлі вишукувалися величні споруди сумських храмів. Цей витвір гідно поповнив зібрання Національного музею народного і декоративного мистецтва України після персональної виставки в Києві 2009 р.
Галина Олександрівна тепло й щиро через свої твори несла світ і любов, виокремлюються її фантазійні композиції з роздумами про вічні духовні цінності. На запитання журналіста, у чому полягає сутність її техніки, художниця відповіла: «…нічого складного, чотири рами: дві поперечні, дві вертикальні. На цвяхи рівномірно намотується основа з ниток, визначається колір, підставив ескіз і – плети. А ще потрібна крихта: бути ХУДОЖНИКОМ».