Літо

1965

Основною темою, що розроблялася художником роками, була тема життя природи та людини, втілена в образі жінки як поетичного начала світу. Часто ці теми виливалися у своєрідні серії, цикли. В результаті з’являються роботи з асоціативним, живописно-філософським змістом.

До таких належить і триптих «Літо». Для створення символічного образу художник використовує площинно-декоративну манеру письма. Обмежена кількість насичених зеленкуватих фарб, накладених на полотно багатошаровим енергійним мазком, передає поетичну красу природи, яка немов посміхається  образу людини. У творі героїню зображено у центральній частині композиції. Вона – умовна вертикаль, опора земного світу. Цим самим митець виявляє незмінну єдність світу фізичного і духовного, а також  своєрідне розуміння теми і сюжету – вони символічні.