Ж-110.

У горах.1890-і

Ж-109.

Сутінки на морському березі.1880-і

Ж-107.

Дворик.1900-і

Ж-106.

Східний пейзаж.1890-1900-і

Ж-103.

Піони.1890-і

Ж-100.

Весняна повінь.1900-і

Ж-98.

Весна. Місток.1890-і

Ж-97.

Ярмарок. 1890-1900-і

Ж-96.

Корови.1910-і

Ж-95.

Кам'янець-Подільський. 1900-і

Ж-93.

Сцена біля водяного млина.1890-і

Ж-91.

Озеро у горах.1890-і

Ж-64.

Мальви. 1890-і


ВШАНУЙМО МИТЦЯ
До 165-річчя з дня народження українського живописця
СЕРГІЯ СВІТОСЛАВСЬКОГО
 
Без творчої спадщини Сергія Івановича Світославського (1857–1931) важко уявити пейзажний живопис України 2 пол. XIX – початку XX століття. Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького зберігає понад 20 творів видатного митця, які походять з колекції Оскара Гансена.
Сергій Іванович народився у 1857 році в Києві. Змалку виявляв неабиякий хист до малювання, а тому, коли йому виповнилося 17 років подався на навчання до Московського училища живопису.
У 1884-му стає експонентом Товариства пересувних виставок і повертається до рідного Києва. Де його твори із великим задоволенням купував прямо з-під пензля (як згадує М. Ковалевський) багатий цукрозаводчик і відомий покровитель мистецтв Микола Терещенко.
У 1890 – 1900-х роках подорожує Україною, Кавказом та Середньою Азією та привозить звідти чимало картин, в яких передано своєрідність і неповторність кожної місцини.
Саме кілька полотен цього періоду роботи входять до збірку Сумського художнього музею («Озеро у горах», «Східний пейзаж», 1890-1900-і)
У 1905 – 1907 роках Світославський відкрив власну художню майстерню. Його учнями стали відраховані за страйки студенти Київського художнього училища. Серед його учнів було двоє товаришів, обоє Олександри – Богомазов і Архипенко, які принесли славу новому мистецтву, один – українському, другий – світовому.
Світославський – майстер поетичного пейзажу з тонким колоритом. І саме в Україні він написав найкращі твори, які визначили самобутність його мистецтва. Національна своєрідність робіт художника проявляється у виборі тематики: величні дніпровські пороги – місця колишньої запорізької слави, трудяги-воли – вірні помічники селянина, що дрімають на ріллі, розморені весняним сонцем («Корови», 1910-і), поруч – широка річкова далечінь, зелені луки, вітряки в степу; могутні стіни Кам'янець-Подільської фортеці («Кам'янець-Подільський», 1900-і); широчінь Дніпра, який став для художника і улюбленим об'єктом уваги, і образом, що сприймається, більше, ніж просто річка, а співвідноситься у творчості митця з поняттям України («Весняна повінь», 1900-і). Краса буденно-прозаїчних мотивів з жанровими сценками та тваринами, набуває внутрішньої значимості, поетичної образності, відповідно до вимог передвижників, має соціальний характер («Ярмарок», «Дворик», «Мальви» 1890-1900-і).
Сергій Світославський – представник покоління художників, до якого належать Орловський В., Васильківський С., Левченко П. Пимоненко М. З їхніми іменами пов’язаний розквіт національного пейзажного живопису другої половини ХIХ століття.
Головний зберігач Ольга Плохута