Васильківський С.І.1854 – 1917.Подарунок.1912

Васильківський С.І. 1854 – 1917. Подарунок. 1912

Васильківський С.І.1854 – 1917.Ярмарок у Полтаві.1902

Ярмарок у Полтаві. 1902

Васильківський С.І.1854 – 1917.Літній день.1884

Літній день. 1884

Васильківський С.І.1854 – 1917.Козак в степу.1890-і

Козак в степу. 1890-і

Васильківський С.І.1854 – 1917.Українські селяни

Васильківський С.І. 1854 – 1917. Українські селяни


До когорти видатних українських художників-реалістів 2 пол. ХІХ ст. належить Сергій Васильківський (1854 – 1917) – майстер лірико-епічних пейзажів, жанрових картин, творів на теми української  історії. «Сонячний художник», «поет неба» – так називали його сучасники. Ранній пейзаж – «Літній день» (1884), написаний свіжо і соковито, і ще не зовсім позбавлена рис академізму. За допомогою віртуозного письма прагне до передачі реальності в поєднанні з мелодикою пісенних настроїв у полотнах «Подарунок» (1912), «Ярмарок у Полтаві» (1902)

Картина «Козак у степу» (1900-і) – за своїм змістом близька до українських народних історичних пісень. Постать вартового запорозької вольниці живописна і виразна. Майстерно виконаний пейзаж – широкий степ, порослий травами і квітами, серед яких височіють могили, темне небо і хмари, забарвлені останніми променями сонця. Насторожена, притихла природа гармонує з фігурою вершника-стража, який уважно вдивляється в потемнілу від сутінок долину. Немає в цьому творі ні битв, ні кривавих сутичок, але темне небо з яскравими відблисками сонця, багрянець квітучих маків і насторожена тиша нагадують про героїчне минуле нашої батьківщини.

Пейзажі живописця, наповнені сонячним світлом, свіжою зеленню трав, яскравими фарбами квітів, – немов поетичний гімн щедрій землі України.