03

02


Художник у провінції 

Ім’я охтирського художника Костянтина Івановича Власовського (1863 – 1922) було відкрито на початку 1980-х років співробітниками музею під час пошукових експедицій по Сумщині. Його твори, альбоми, архіви були передані доньками художника, які дбайливо зберегли мистецьку спадщину батька, тоді ще нікому не відомого митця. Вивчення творчості призабутого художника увінчалось ретроспективною виставкою «Художник у провінції», що започаткувала новий напрямок у дослідженні маловідомих митців краю співробітниками музею.

Дворянин за походженням, військовий за освітою, але художник за покликанням, Констянтин Власовський тонко сприймав навколишній світ, любив музику, поезію. «Я малюю промінчиком сонця» – повторював художник донькам. Пейзажі митця – то незабутні куточки навколишніх краєвидів, без прикрас та надмірної пишноти, тільки правда і любов до рідного краю.

На початку 1990-х років чотири картини художника були відібрані німецькими колегами для виставки в музеї міста-побратима Целле, де представляли українське мистецтво разом із творами П.Левченка, С.Васильківського,  М.Пимоненка та інших відомих живописців.

Про таких людей у своїх «Бесідах про культуру» відомий культуролог Юрій Лотман справедливо зауважив: «Історія проходить крізь дім людини, крізь її приватне життя. Не титули, ордени чи царська милість, а «самостояння людини» перетворює її на історичну особистість».

Ст. науковий співробітник Наталія Курасова