Котарбінський В.О.1849 – 1921.Смерч.1900-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921. Смерч. 1900-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921.Раби (сцена з римського життя)

Котарбінський В.О.1849 – 1921. Раби (сцена з римського життя)

Котарбінський В.О.1849 – 1921.Наплакалась (Біля могили).1900-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921. Наплакалась (Біля могили). 1900-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921.Битва у повітрі (Демон і Тамара).1990-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921. Битва у повітрі (Демон і Тамара). 1990-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921. До зірок.Поцілунок ангела.1900-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921. До зірок. Поцілунок ангела. 1900-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921.Сутінки.1890-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921. Сутінки. 1890-і

Котарбінський В.О.1849 – 1921.Квітка на могилі самовбивці.1901

Котарбінський В.О.1849 – 1921. Квітка на могилі самовбивці. 1901


Умови поч. ХХ ст., що склалися в царській Росії в переддень революційних подій 1905 – 1917, негативне ставлення до буржуазної дійсності, глуха соціальна реакція заводили часто художників від реального життя в область мрій, уявлень та певних «ведінь» часто містичного характеру. Як приклад, – картина «Сутінки» (1900-і) польського та українського художника, представника академічного символізму Вільгельма Котарбінського (1849 – 1921). Художник не випадково обирає мотив сутінок, що створюють відчуття чогось тимчасового, перехідного і незвичного. Перед глядачем – здичавіла, безлюдна місцина. День згасає. Чорний силует дерев і темне небо породжують неспокій. Руїни колись величної споруди з масивною колоною – подавляють. Але природа досить живописна, одухотворена й жива. І ось серед цієї загадкової природи, яка хвилює, приваблює й розбурхує уяву з’являється постать молодої жінки, чи то реальної особи, чи то міфічної німфи. А може це душа самої природи, а чи просто міраж? Є щось «врубелівське» в її блідому обличчі, великих, повних смутку очах, у її постаті в стані безвиході й безволлі. Рука підтримує опущену голову. Права – безсило лежить на парапеті. Настрою жінки вторять і пониклі в’юнкі ліани з яскраво-червоними, мов краплі крові, квітами. Зловіщим сприймається також їдкий жовтий колір квітів на зелених соковитих кактусах. Насичені глибокі кольори, певна декоративність та відповідно темі утаємничені образи природи та людини створюють поетично-романтичний настрій, проте далеко не оптимістичного характеру.