Кирило Розумовський. Сер. ХІХ ст.
Іван Мазепа
Богдан Хмельницький
Юрій Хмельницький
Іван Мазепа
Данило Апостол
Україна гетьманська
Зібрання Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького експонує та зберігає парсунні портрети відомих українських гетьманів: Богдана та Юрія Хмельницьких, Івана Мазепи, Данила Апостола, Кирила Розумовського й Івана Скоропадського. Ці зображення були поширені у XVIII – ХІХ ст. за добу козаччини, коли особливо шанували українських державотворців.
Гетьмани – щирі поборники й захисники православної віри, надавали меценатську допомогу, утримували храми, розбудовували державу, були благодійниками, тому ці портрети знаходились у церквах, родових маєтках, їх несли під час поховальної церемонії.
Парсуна (від лат. persona – «особа») – унікальне явище в образотворчій україністиці, в якій відбилися риси західноєвропейського, класичного та традиційного мистецтва. Невідомі автори, як правило – іконописці, писали заказні образи державників-воєначальників. Портретну схожість брали із старих гравюр західноєвропейських майстрів, що на полотні передавалася узагальнено з використанням елементів парадного портрету: атрибути, написи, родові герби, ініціали з акцентом на стан, епітафії. У «золоту» добу українського бароко парсуна розвивалася у тісному взаємозв’язку з іконописом. Стилістично їх об’єднують – площинне зображення, локальні кольори. Парсуни писали олією на полотні, у той час як ікони, більш складні за технікою виконання, створювалися темперними фарбами на дерев’яних дошках із використанням левкасу, паволоки, позолоти, тощо.
Залишені у спадок портрети українських державотворців, які відстоювали інтереси України, боролися за права та волю людей, є прикладом поваги нащадків до історичних особистостей, кожен з яких зробив свій внесок у розвиток і незалежність Батьківщини.
Ст. науковий співробітник Ганна Святець
