Натюрморт з білим глеком. 1910-і
Портрет няні. 1922
Дівчинка у парку. 1924
Бузок. 1930-і
Натюрмот з розрізаним кавуном. 1937
Натурниця, яка стоїть
Творча спадщина Іллі Машкова (1881-1944) в зібранні
Сумського художнього музею ім. Н. Онацького
Кожне музейне зібрання має такі експонати, які є знаковими і входять до постійної експозиції, бо вони представляють творчість провідних митців у багатовимірному часовому просторі. Таким в Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького є «Натюрморт з білим глеком», що відрізняється особливою декоративністю і належить пензлю одного з яскравих представників російського авангардного мистецтва ХХ ст. А загалом у фондах музею налічується одинадцять творів цього майстра.
Художню освіту живописець опановував з 1890 р. в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, з якого його кілька разів звільняли, і лише у 1917 р. Машков отримав диплом зі званням класного художника. Також він вивчав мистецтво у Третьяковській галереї та музеях Європи і завдяки самовдосконаленню та наполегливій роботі виробив свій особливий стиль. У 1910 р. разом з іншими прогресивними художниками Машков створив славнозвісне мистецьке угруповання «Бубновий валет», головне завдання якого полягало у ствердженні матеріальності світу. Саме щедрість та мажорність палітри Машкова у натюрмортних композиціях були співзвучні програмі цього творчого об’єднання.
Серед інших натюрмортів художника у музеї зберігаються «Бузок» та «Натюрморт з розрізаним кавуном», останній датований 1937 роком. Якщо перший твір відрізняється фактурністю і насиченою тональністю, то другий – зі стиглими ягодами та фруктами на темному фоні – внутрішньою напруженістю. Квіткові натюрморти Машков полюбляв складати самостійно і багато їх писав, надаючи перевагу трояндам, макам, гвоздикам та бузку, відтворюючи особливу енергією життя, завдяки багатоманітній кольоровій гамі.
Настрій літнього дня передає імпресіоністична палітра, наповнена сонячними відблисками та рельєфами, в жанровій картині «Дівчинка у парку» (1924), де головною домінантою є загоріла, в бузковому купальнику дівчинка з косами, яка сидить на табуреті серед затишку тонально різноманітної зелені крон дерев та трави.
З середини 1930-х років Ілля Машков часто відвідує свою «малу» батьківщину, а саме станицю Михайлівську, що на Дону, де було написане панорамне полотно з весняним міським краєвидом з зображенням майдану та церкви з яскраво-зеленими банями. Ранковий сонячний настрій майстерно вирішується завдяки передачі простору та повітряній перспективі.
Живописну колекцію Машкова в збірці музею доповнюють рідкісні натурні малюнки, де відчутний талант не лише рисувальника, а й портретиста, який майстерною передає психологічний стан моделей.
Твори Іллі Машкова, спадщина якого увійшла до золотої скарбниці світового мистецтва, є гордістю музею.
Директор Юрченко Н.С.