Чоловік у східному одязі.1910

Чоловік у східному одязі. 1910

Слобода.1910

Слобода. 1910

Осінь.1900

Осінь. 1900


Колесніков Степан Федорович

1879 – 1955

Ім’я  художника-пейзажиста Степана Колеснікова, мало відомо широкому загалу. Проте, знавці  творчості  майстра відмічають не аби який мистецький талант, своєрідність та навіть унікальну несхожість ні з ким з його колег-пейзажистів. 

У постійній експозиції Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького знаходяться три пейзажи автора: "Осінь" (1900 р.), "Слобода" (1910 р.) та "Чоловік у східному одязі" (1910 р.)

Степан Колесніков навчався у Одеському художньому училищі (викладачі: Г. Ладіженський та  К. Костанді) разом з Ісааком Бродським, Митрофаном Грековим та нашим земляком Давидом Бурлюком, з яким товаришував. У маєтку останнього, на хуторі Семиротівка, Лебединського району – гостював та писав численні етюди з натури. Блискуче закінчив навчання, отримавши запрошення на посаду викладача та  право на вступ до Петербурзької Академії мистецтв без іспитів. Вчителями Колеснікова у академії були Олександр Кисельов та Ілля Репін, твори яких, до речи, також є у експозиції СОХМ ім. Н. Онацького. 

Акцент у творчості Колеснікова – зображення дерев, гілок, відбитки їх тіней у різні пори року. Зимові пейзажі більш за все удавалися майстру. Працював як над ліричними пейзажами, так й над картинами побутового жанру, яких у художника безліч. Виконував  анімалістичні замальовки та портретні зображення.

У 1919 році еміграційна хвиля закинула Степана Колеснікова до Сербії та стала початком нового життя. З 1920 року родина художника мешкає у Белграді. Колесніков плідно працює, подорожує, має прихильників у аристократичних колах, влаштовує персональні виставки.

Похований у Белграді на новому кладовищі, недалеко від каплиці Іверської ікони Божої Матері.

Мол. науковий співробітник Гагіна О.О.