Бурачек М.Г.1871-1942. Палац.1910-1918

Палац. 1910-1918

Бурачек М.Г.1871-1942. Зима. Алея в саду.1910

Зима. Алея в саду. 1910


Бурачек Микола Григорович

1871 - 1942 

Вихованець Київської рисувальної школи М.Мурашка й учень польського художника Я.Станіславського (Краківська академія красних мистецтв) – Микола Григорович Бурачек (1871-1942) уже в 1910-ті роки заявив про себе як яскрава творча індивідуальність. Після навчання перебував у Парижі, де активно вивчав набутки французької школи. Молодий художник пройнявся щирою повагою до французьких «барбізонців» та, особливо, імпресіоністів. Це відчутно і в манері письма, і у виборі мотивів, і в розмірі етюдів. Проте він виробив власну яскраву манеру  з характерним для нього мазком, який був пастозний, вібруючий, енергійний, він сплавляв природні форми у єдину матерію, з якої народжуються сонце, повітря, реалії буття.

Улюбленими його мотивами були села на берегах річок, затишні хати під сонцем, квітучі городи чи осінні золоті гаї. У своїх спогадах, «секретах» творчості, Микола Григорович писав, що працює «на натурі», а своєю майстернею називав поле, ліс, річку, берег моря. Прагнучи створити широко узагальнений етюд чи пейзаж-картину, він передусім відшукував форму, композицію й зізнавався: «…кохаюсь в природі, люблю кожний її шматочок, форму, освітлення, колорит».

У Сумському художньому музеї зберігається два твори митця. Заслуговує на увагу сповнений урочистого настрою пейзаж «Зима. Алея в саду» (1910), створений у так званий «паризький період», коли художник особливо цікавився передачею світла й простору. Здається, робота написана на одному подиху, із завмиранням серця. Вертикалі дерев  і контури горизонталей з акцентом теплих барв у центрі створюють бентежну урочисту картину зимового дня. Є щось фантастично-казкове в цій глибокій блакиті снігу з холодними тінями морозного повітря, залитого сонячними променями, пов’язаними між собою тонкими градаціями рефлексних співвідношень.

Інший зимовий пейзаж-картину художник назвав «Палац» (1910-1918). Сніг, що вкрив землю пуховою подушкою, ліг на дерева, ялинки, дах і перила багатоповерхового палацу, породжує відчуття тонкого ліричного й поетичного захоплення красою зимового дня.

 Ст. науковий співробітник Ткаченко В.М.