Беркос М.А.1861-1919. Помпеї.1899

Помпеї. 1899

Беркос М.А.1861-1919. Полювання у старому парку.1911

Полювання у старому парку. 1911

Беркос М.А.1861-1919. Околиця села.1895

Околиця села. 1895

Беркос М.А.1861-1919. Влітку.1894

Влітку. 1894


Беркос Михайло Андрійович

1861 - 1919

Найяскравіше тонкі поетичні тенденції пленеризму, його імпресіоністичні ознаки виявилися в живописних творах художників харківського регіону, до яких належить і Михайло Андрійович Беркос. Вихованець Одеської рисувальної школи і Петербурзької академії мистецтв, перебуваючи у 1890-х роках за кордоном, зокрема у Парижі, він перейнявся новими здобутками європейських майстрів, виробив свій погляд і свої прийоми трактування світла й повітря.

В зібранні Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького зберігається чотири твори митця. Серед сезонних пристрастей М. Беркоса – літо і весна, періоди буйного квітіння всього живого на землі. Увесь колорит творів М. Беркоса – сонцепоклонника – сповнений яскравості й матеріальної наповненості кольорів. Беркос – справжній художник землі, з улюбленим кольором, що її символізує. Про його орієнтацію на зелений колорит також свідчить і переважання горизонтального формату картин із завищеною лінією горизонту.

Більшість його робіт, навіть етюдного характеру, зберігають притаманну пейзажам-картинам сюжетну змістовність, що властива і творові «Влітку» (1894). Митець вдало фіксує тонкі відтінки миттєвих змін натури, вражає глядача влучністю спостережень, сміливістю й несподіваністю композиційної гармонії: на зелено-блакитному тлі яскравою плямою виділяється постать дівчини в національному одязі. Короткими мазками м’якого пензля художник передає тремтіння теплого літнього повітряного дня, трепет зеленого листя, мінливість хмаринок на блакитному небі. Фарби немовби сплавлені й легко вкривають поверхню. Лиш інколи трапляється фарбове нашарування, що спостерігається у творі «Помпеї» (1899). Цей пейзаж з античними архітектурними спорудами виконано у вільній живописній манері. Автор, ймовірно, написав твір під враженням подорожей Європою. Складна тональна розробка сріблясто-блакитних кольорів, внутрішня цілісність композиції породжують враження величі архітектури, що немов розплавляється під сонячними променями.

Світ, який передає Михайло Андрійович, виблискує потоком сонця, світла і кольору. Він пише свої картини легко і вільно. В кожному творі своя колористична знахідка, своє відкриття.

Ст. науковий співробітник Ткаченко В.М.