ДО 55-річного ЮВІЛЕЮ НАДІЇ ПОЛУЯН-ВНУКОВОЇ
«Мазками возвеличую просте – і Богу щиро дякую за те»
Н. Полуян-Внукова
Особистість роменської художниці, члена НСХУ, Лауреат Всеукраїнського огляду народної творчості (2000) Надії Полуян-Внукової помітно виділяється в мистецькому середовищі Сумщини.
Українське село було і буде колискою глибинних основ народної творчості, місцем народження традицій, первинних процесів кумуляції культури та звичаїв народу. Ці незворотні процеси виштовхують на поверхню самородків, які під впливом доосвічення, стають титанами мистецтв.
У простій селянській родині 3 січня 1968 р. народилася дівчинка Надія. Мати навчала її любити українську природу та прищепила любов до малювання. Надія бачила, як вміло компонувала вона схеми для власних вишивок, підбирала кольори і це викликало захоплення, бажання малювати. Основ мистецтвознавства мама навчити не могла, бо не мала відповідної освіти. Деякий час дівчина брала уроки у Л. Бреус, відвідувала майстерню В. Зосенка.
Доля була милостива до Надії, коли одного разу на виставці у Сумах зустріла вчителя малювання Віталія Власова. Саме завдяки йому отримала відчутну підтримку у творчості. Після закінчення курсів при Львівському інституті прикладного й декоративного мистецтва, стає активним учасником всеукраїнських і персональних виставок.
У Сумському художньому музеї ім. Никанора Онацького зберігається картина художниці «Частинку лісу з собою заберу» (1994), що приваблює глядача філігранністю виконання.
У творчості художниці переплітаються різні жанри: сюжетні композиції, пейзажі, портрети та натюрморти. Вони вражають, змушують глядача подовгу насолоджуватися видовищем, відкривають настіж душу, підносячи її у простори Всесвіту. Від картин іде потік позитивної, солодкої енергії краси, гармонії. Полотна заворожують вмінням майстрині відчути в об’ємах і формах закономірність, поетичність, пластичність і безмежність відтінків. Бездоганні композиції накочуються імлистою хвилею, викликають вдячність, благоговіння і це ознаки найкращого естетичного смаку!
Роботи Надії Володимирівни зберігаються у багатьох музеях України: Київському Національному музеї Тараса Шевченка, Меморіальному музеї І.П. Кавалерідзе, Українському Будинку, Лебединському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва, Роменському краєзнавчому музеї та приватних колекціях.
Очевидно, надзвичайні переживання народжують величні творіння, адже без ідеї – нічого великого, без величі – нічого прекрасного! Талановита художниця своєю діяльністю прославляє сучасне українське мистецтво.
Цьогоріч Надія Володимирівна відзначає свій ювілей. Щиро вітаємо і бажаємо здоров’я та нових творчих звершень!
Ст. науковий співробітник музею, член НСХУ Валентина Ткаченко
.jpeg)
