Севрський фарфор у зібранні Сумського художнього музею
Навколо колекційного фарфору віє особливий дух аристократизму, вишуканості і величної краси. «Біле золото» як ніякий інший матеріал підкреслював багатство і гарний смак власника, - можливо, завдяки цій особливості фарфор так гармонійно увійшов в європейський побут.
ХVIII століття – це золотий вік європейського фарфору, час, коли створювався особливо ніжний і витончений вид мистецтва. Кожна країна виробила свою технологію фарфору, характер орнаменту. Одним з найбільш відомих фарфорових підприємств Європи був завод в Севрі, поблизу Парижа, продукція якого користувалась світовою славою.
Зразки Севрського фарфору, що представлені в Сумському художньому музеї в кількості понад 20 виробів, яскравий приклад відмінної якості, самобутності і високої майстерності виконання.
Севрський фарфор веде свій початок з фарфорової мануфактури, яка була відкрита в 1745 році у Венсенні, де випускались головним чином вироби з м’якого фарфору. Мануфактурі належало монопольне право в виробництві фарфору. Туди намагались потрапити кращі художники, дизайнери-модельєри, ювеліри Франції. Король Людовик XV здійснював фінансову підтримку Венсеннської, а потім Севрської мануфактури. В 1753 році мануфактура отримала звання королівської і в 1756 році була переведена з Венсенна в Севр. Славу севрському фарфору приніс декоративний посуд та інші предмети з кольоровим тлом і мініатюрним живописом прекрасно виконаним в не зафарбованих площинах (резервах) оточених золоченим орнаментом. Темами мініатюр були пасторальні і галантні сцени, міфологічні і воєнні сюжети, а також квіти та птахи. Кращі вироби Севрської мануфактури виконані в «легковажному» стилі рококо. Головними ознаками якого є складні форми, рельєфний у вигляді завитків орнамент, пишне золоте оздоблення, важкі композиції з квітів, ягід, листя. Яскравим прикладом цього стилю в зібранні музею є настільний годинник складної форми, бірюзового кольору (улюбленого кольору севрського фарфору XVIII ст.) з вишуканим декором. На Севрській мануфактурі створювалась також і фарфорова пластика. Починаючи з 1749 року поширилася неглазурована – бісквітна пластика (білий фарфор не покритий глазур’ю і не розписаний фарбами). Поряд з виробами по зразкам античних скульптур і сучасними композиціями випускались і такі, моделі які розроблялись відомими скульпторами Е. Фальконе, С. Буазо. В XIX – поч. ХХ ст. продовжується випуск виробів з бісквіту. Під час правління Наполеона збільшився випуск виробів з позолотою, портретним та сюжетним живописом, скульптурними деталями. Виник стиль урочистий, помпезний. Цей стиль отримав назву «стиль Імперії» (ампір). Створювалися для імператора великі вази, столові сервізи з живописним зображенням сцен його воєнних перемог, вироби присвячені апофеозу імператора. В експозиції представлена тарілка з зображенням батальної сцени – копії картини відомого французького художника Ораса Верне «Наполеон перед військом в битві під Єною» ( кін.XVIIIст.). Рідкісними вважаються предмети з портретами відомих осіб. Такою є декоративна тарілка з портретом відомої французької письменниці XVII ст. – Марі Мадлен де Лафайєт, засновниці французького психологічного роману.
Більшість експонатів Севрського фарфору,що представлені в Сумському художньому музеї надійшли до фондів з приватної колекції Оскара Гансена в 20–х роках ХХ ст.
Зав. відділу науково-експозиційної роботи Наталія Амеліна
