![DSC_1080](assets/cache/images/assets/galleries/566/dsc_1080-330x330-592.jpg)
![DSC_1080](assets/cache/images/assets/galleries/566/dsc_1080-330x330-592.jpg)
![DSC_1079](assets/cache/images/assets/galleries/566/dsc_1079-330x330-a65.jpg)
![DSC_1078](assets/cache/images/assets/galleries/566/dsc_1078-330x330-b17.jpg)
![DSC_1077 - копия](assets/cache/images/assets/galleries/566/dsc_1077-kopiya-330x330-b40.jpg)
![DSC_1076 - копия](assets/cache/images/assets/galleries/566/dsc_1076-kopiya-330x330-aec.jpg)
![DSC_1074 - копия](assets/cache/images/assets/galleries/566/dsc_1074-kopiya-330x330-8d4.jpg)
Мануфактура художньої майоліки у Неборові
Музей зберігає багату колекцію польського образотворчого та декоративного мистецтва, серед яких є вироби майоліки з Неборова, яка існувала з 1881 по 1897 роки.
Напочатку 1880-х тодішній власник Неборова Міхал Петер Радзівілл заснував на території своєї садиби мануфактуру художньої майоліки, яку очолив Станіслав Тіле, французький спеціаліст по випалюванню майоліки, син польського емігранта у Франції. Робітниками і декораторами на мануфактурі були обдаровані майстри з місцевих селян та учні Варшавської художньої школи Войцеха Герсона.
Форми і декоративні мотиви продукції спочатку спиралися на зразки зі старовинних європейських центрів виробництва майоліки, таких як Урбіно і Фаенце в Італії, Невер і Руан у Франції, Дельфт в Голландії. Пізніше князь звернувся до національних мотивів і патріотичного змісту, почерпнутого з історії Польщі, до рідних пейзажів і повсякденного життя. В епоху свого розквіту мануфактура виробляла пишно декоровані печі та каміни, вази, амфори, жардиньєрки, тарілки і різні предмети практичного і суто декоративного призначення. Проектуванням, а іноді й декоруванням виробів часто займалися особисто князь і директор.
Неборовська кераміка виготовлялася з місцевої глини, яка піддавалась типовій для технології майоліки дворазовій обробці – випалювання з покриттям цинкової поливи, розписуванням барвниками з окисів метала у повторному «великому вогні», під час якого окисленні барвники поєднувалися з емаллю. Колорит виробів визначався кольоровою гамою використаних для розпису окисів металів: заліза (червоний), кобальту (синій), міді (зелений), сурми (жовтий).
Продукція мануфактури до 1885 року позначалась маркою «MPR» (Міхал Петер Радзівілл, увінчаною княжою короною, з 1886 року – переплетеними ініціалами «ST» (Станіслав Тіле) біля княжої марки. Поряд з цими знаками часто зустрічаються підписи художників-декораторів, а іноді цифри, що позначають дати або номер серії виробів.
У постійній експозиції музею унікальна керамічна майоліка з Неборова органічно доповнює образотворчу полоніку ХІХ ст.
Ст. науковий співробітник Наталія Курасова