Мейсенська фарфорова мануфактура.

Унікальні твори з зібрання Сумського художнього музею

(до 310-ї річниці створення)

У кожній країні світу є національні символи, які увійшли до скарбниці світової культури. Серед таких шедеврів можна виокремити і мейсенський фарфор. Це ексклюзивні вироби, котрі 310 років створюються на порцеляновій мануфактурі у Мейсені. Їх унікальність і неповторність полягає у тому, що роботи досі виготовляються вручну. Майстерність професіоналів найвищого класу, досвід і традиції, накопичені за багаторічну історію, власна лабораторія, де виготовлено близько 10 000 відтінків фарб – все це робить фарфор мануфактури вишуканим і неперевершеним.

У колекції Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького зберігається близько 40 виробів Мейсенскої фарфорової мануфактури. Частина порцеляни надійшла до фондів у 20-х р. XX ст. з приватних колекцій (зокрема, з колекції київського мецената Оскара Гансена). Інші експонати були зібрані науковими співробітниками у 70-80 рр. XX ст.

Мейсенська фарфорова мануфактура – перша в Європі порцелянова мануфактура заснована при дворі Саксонського короля Августа Сильного 6 червня 1710 р. Винахідником рецепту європейського фарфору був Йоган Фрідріх Бетгер (1682-1719), який співпрацював з відомим вченим того часу Вальтером фон Чирнхаузом (1651-1708).

На початку свого існування мейсенський фарфор імітував китайські зразки. Прикладом того може слугувати експонат музею – блюдо зі східними мотивами (метелики  й «індіанські квіти»),  яке вирізняється  лаконізмом форми,  контрастом білої маси і яскравими кольорами розпису. З 1740 р. на Мейсенській мануфактурі отримує розповсюдження розпис «німецькі квіти», зразком якого можуть слугувати дві цукерниці у формі листочків, що вкриті рельєфним і мальовничим декором, посуд, прикрашений мініатюрним живописом – вплив стилю рококо.

Розквіт Мейсенської мануфактури припадає на період роботи скульптора Йогана Іоахіма Кендлера (1706-1775), головними ознаками якого стали виразна пластика і вишуканий декор. Майстром були створені близько тисячі  дрібних фігур на різноманітну тематику. Скульптура «Викрадення Прозерпіни» – приклад роботи автора. Вона була виконана за мотивами композиції  Джованні Берніні.

Основну частину експозиційного матеріалу складають роботи так званого «повторного рококо», популярного у середині ХІХ ст. Це фарфорова пластика у вигляді алегоричних зображень Весни, Осені, Літа, ваза-ароматниця, фігурка дами з букетом, котра сидить за туалетним столиком, а також скульптурна група «Музиканти». Роботи відрізняються прекрасним почуттям матеріалу, особливості якого підкреслюються соковитістю тонів.

Ст. науковий співробітник Святець Г.О.