Св. Миколай Чудотворець. Україна. ХVІІІ ст.

Св. Миколай Чудотворець. Україна. ХVІІІ ст.

Св. Миколай Мирлікійський з житієм. 1846-1881

Св. Миколай Мирлікійський з житієм. 1846-1881

Св. Миколай Чудотворець. 1851 Сіверщина.

Св. Миколай Чудотворець. 1851 Сіверщина

Св. Миколай Чудотворець з житієм. 1пол. ХІХ ст.

Св. Миколай Чудотворець з житієм. 1 пол. ХІХ ст.

Св. Миколай Чудотворець (відворотний). 1 пол. ХІХ ст. с. Вєтка, Білорусь

Св. Миколай Чудотворець (відворотний). 1 пол. ХІХ ст. с. Вєтка, Білорусь

Св. Миколай Мирлікійський Чудотворець. За ескізами В. Васнецова. 1880-і

Св. Миколай Мирлікійський Чудотворець. За ескізами В. Васнецова. 1880-і

Св. Миколай Чудотворець. 2 пол. ХІХ ст.

Св. Миколай Чудотворець. 2 пол. ХІХ ст.

Св. Миколай Чудотворець. Поч. ХХ ст.

Св. Миколай Чудотворець. Поч. ХХ ст.


Св. Миколай Чудотворець

У багатому зібранні Сумського художнього музею колекція ікон порівняно невелика. Поряд з образами Ісуса Христа та Богородиці чільне місце займає Св. Миколай Чудотворець. Це твори різних стилістичних напрямів: барокові, традиційні монастирські, академічні та народні, які дають певне уявлення про розвиток вітчизняних іконописних шкіл  ХVІІІ – поч. ХХ ст.

Іконографія була сформована за візантійських часів і своє завершення отримала в Київській Русі. З того часу було зроблено багато списків з образом святителя, які відрізняються індивідуальними художніми особливостями. В сумському художньому музеї представлені всі існуючі іконографічні типи святого: «Св. Миколай «Весняний», «Св. Миколай «Зимовий», «Св. Миколай «Відворотній», «Св. Миколай «Мокрий»,   «Св. Миколай Можайський» та ін. Це – поясні та на повний зріст з закритим (відкритим) Євангелієм, з мечем і храмом, житійні, а також багаточастинні з Ісусом Христом, Богородицею та іншими святими.

 Найстаріша в збірці святкова козацька ікона ХVІІІ ст. доби українського бароко походить з Київського Софійського чоловічого монастиря (про це свідчить напис на іконі), де «Св. Миколай «Мокрий» у яскраво квітчастій фелоні вписаний в овал із золоченими картушними елементами на насиченому кіноварному тлі. Вгорі зображення Ісуса Христа з Євангелієм та Богоматері з омофором, які благословили Миколая, нагадують про Перший Вселенський Собор (325 р.), де святитель викрив єретика Арія, за що був позбавлений сану та кинутий за грати.

У характерній українській стилістиці зображені святі великомученики Георгій Змієборець та Варвара із своїми атрибутами. Легенда «Миколи «мокрого» пов’язана з чудовим врятуванням у Дніпрі немовляти, якого вважали загиблим і знайденого у храмі під іконою святого. Саме цей образ в Україні був одним з найшановніших.