![IMG_1002_2](assets/cache/images/assets/galleries/21/img_1002_2-330x330-15c.jpg)
![IMG_1002_2](assets/cache/images/assets/galleries/21/img_1002_2-330x330-15c.jpg)
![IMG_1000_2](assets/cache/images/assets/galleries/21/img_1000_2-330x330-c66.jpg)
![IMG_0998_2](assets/cache/images/assets/galleries/21/img_0998_2-330x330-642.jpg)
![IMG_0996_2](assets/cache/images/assets/galleries/21/img_0996_2-330x330-b41.jpg)
![IMG_0994_2](assets/cache/images/assets/galleries/21/img_0994_2-330x330-ab0.jpg)
![Євангеліє гетьмана П.Полуботка.
Кін. XVII ст. Євангеліє гетьмана П.Полуботка. Кін. XVII ст.](assets/cache/images/assets/galleries/21/getmana-p.polubotka.-kin.-xvii-st-330x330-dc6.jpg)
Євангеліє гетьмана П.Полуботка. Кін. XVII ст.
Серед невеликої колекції стародруків у Сумському художньому музеї зберігається старовинне ілюстроване видання 1681 р. «Євангеліє Павла Полуботка» у барокових шатах роботи українських майстрів-золотарів поч. ХVІІІ ст., яке надійшло до музею у 1925 р. з експедиційних розвідок Никанора Онацького по Сумщині. Як справжній знавець мистецтва Онацький доклав багато зусиль щодо збереження пам’яток культури України, її минувшини для майбутніх поколінь. Сам з давнього козацького роду, де шанували мистецькі традиції. Коло зацікавлень дослідника було досить широким, художник збирав речі часів гетьманства та козаччини, як-то: зброя, люльки, одяг, гербові печатки, парсунні портрети ХVІІІ – ХІХ ст.
Історична довідка: Павло Леонтійович Полуботок (бл.1660 – 29 грудня 1724, Петербург) – український військовий та політичний діяч. Полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722 – 1724). Гетьман Глухівського періоду в історії України. Своє особисте церковнослов’янське «Четверо Євангеліє» ще за життя, у 1716 р., він увібрав у позолочені шати з п’ятьма срібними пластинами-вставками з зображеннями Вознесіння Христа та Євангелістів зі своїми християнськими символами, зробленими в техніці гравіювання. Навколо них – складне візерунчасте рослинне оздоблення з позолоченої бронзи.
Книга видана за часи царя Федора Олексійовича, обсягом у 760 сторінок на білому високоякісному німецькому папері, про що свідчить філігрань (водяні знаки). Перед кожним Євангелієм – шмуцтитули з зображенням євангелістів – святих Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Кожна глава починається та закінчується сюжетними мотивами зі святого Євангелія, а також великими заглавними літерами-буквицями. Текст набрано в одну колону-шпальту кирилицею в’яззю у дві фарби (червону та чорну), по периметру кожної сторінки – щедро прикрашений позолотою орнамент. Книжковий блок з тисненим рослинним золотавим візерунком закривається фігурними застібками з бронзи. Цей експонат козацької доби представляє рідкісний зразок церковнослов’янського друкованого та рукотворного мистецтва.
Директор музею Надія Юрченко