Святкове жіноче народне вбрання Сумщини
Одним із головних засобів ідентифікації української ментальності є народне вбрання. Високий мистецький рівень відбив світогляд, естетичні уподобання, психологію народу, котра з часом мала вплив на трансформацію костюму у часі.
У Сумському художньому музеї колекція жіночого народного одягу кінця ХІХ- початку ХХ століття налічує близько чотирьохсот одиниць. Це сорочки, спідниці, сарафани, плахти, керсетки, пояси й очіпки, збирання яких започатковано дослідником і колекціонером О. Гансеном. Поповнення українського вбрання з регіональними особливостями, характерними для колишніх губерній – Чернігівської, Харківської та Полтавської, що у 1939 році і утворили сучасну Сумську область, продовжили наступні покоління музейників.
В експозиції представлений український святковий жіночий народний одяг Сумщини з його різноманітними варіантами, обумовленими географічними, етнічно-культурними, природно-кліматичними особливостями регіону. Повний комплект складається з натільної сорочки, плахти, фартуха, пояса-крайки, керсетки, очіпка, (можлива хустка або вінок для дівчини), ювелірних прикрас (коралового намиста з дукатами).
Основною складовою частиною жіночого строю є сорочка. Вона була водночас натільним та верхнім одягом. Її виготовляли з домотканого лляного або конопляного, пізніше – бавовняного полотна. Вишивка на сорочці, водночас, слугувала окрасою і виконувала захисну функцію, оберігала від лиха. Орнамент розташовували навколо шиї, на уставці та рукавах.
В оздобленні візерунків на сорочках та плахтах переважають насичені яскраві кольори. Так, в орнаментах вишивок сорочок з колишніх Недригайлівського, Роменського та Лебединського повітів використовували як рахункові шви і складні мережки з настилом, так і різноманітні техніки вільного малюнку тамбуром і гладдю у біло-червоному забарвленні. Прикладом є фризові квіткові стрічки на рукавах сорочок з с. Червлене Лебединського та с. Коровинці Недригайлівського районів Сумщини.
Вишивці та ткацтву Сумського Полісся (сорочки, класичні «чернігівські» плахти і пояси) притаманний складний геометричний візерунок із розеток, хрестів, ромбів, вітряків, зірок.
Для одягу Сумського регіону характерні короткі керсетки з оксамиту, сатину та ситцю. В якості весільної жіночої крайки крім вовняних поясів використовували і ткані кролевецькі рушники. Яскравим доповненням цього вбрання виступали прикраси у вигляді різнокольорового намиста з коралів і дукатами.
Головною концепцією сумської експозиції «Архаїчні витоки жіночого народного вбрання Сумщини» в рамках ІІІ Всеукраїнського музейного фестивалю (м. Дніпро) було донесення до сучасників архаїчних мотивів, своєрідних послань з давнини, генетичного коду жіночого строю Сумщини.
Зав. відділу декоративно-ужикового мистецтва Ірина Яніна
