РЯДНА РОДИНИ
Останнім часом помітне зацікавлення предметами, які пов`язані з галуззю коноплярства. Минулого року у селищі Сад поблизу Сум в рамках Агро Етно Еко фестивалю коноплярства HempFest відбулось «Свято диво-рослини», де було представлено доробок народних майстрів ХІХ – початку ХХ ст. Серед музейних експонатів переважали автентичні вироби з природних матеріалів – льону та конопель. Це камчасті тканини декоративного і побутового призначення, виконані на території Сумського Полісся на ткацьких верстатах в техніці багаторемізного ткацтва саржевого переплетіння з світлотіньовим ефектом. Ще сто років тому вони використовувались в родинно-побутових та календарних звичаях, а їх орнаменти були тісно пов'язані з давніми віруваннями та традиційними святами українців.
Рядно – полотнище, складене з двох однакових половинок, зшитих по довгій боковій стороні. В побуті рядно було і простирадлом, і ковдрою, і килимом на підлогу, використовувалось як покривало для скрині або скатертина на столі. Його застосовували там, де можна було застелити, підстелити, накрити, завісити тощо.
В колекції Сумського художнього музею налічується близько трьох десятків таких виробів. Виготовляли їх на горизонтальних верстатах. Вироби з дрібним ремізним візерунком утворювались шляхом переплетіння в певному порядку ниток основи і піткання. Для більшої виразності тканини для основи брали сурову конопляну пряжу, а для утоку – білу лляну. Від падаючих променів світла на нитки різного напрямку створювався відблиск, що підкреслював візерунок. Відомі дослідники народного ткацтва ще у ХІХ ст. зазначали, що «кращі камчасті вироби були виготовлені на Сіверщині, а саме – в Кролевецькому, Глухівському Конотопському, Ямпільському та Шосткинському повітах колишньої Чернігівської губернії, і мали назву «борисівських».
Візерунки камчастих ряден та скатертин складались тільки з геометричних фігур. Часто вони мали певні назви: «хрести», «грушки» або «в кружку», «гречка», «віконця», «коропова луска», «огіркові», «картаті», «тарілкові», «великодні», «теремки», «ковпаки» та «борисівка» (або «у борисівку»).
На кожне свято, а їх 12 на рік, стіл застеляли святковими скатертинами – настільниками. Так, настільник «огірковий» ткали на свято Святої Трійці, Святого Духу та П’ятидесятниці. Інші – «тарілковий» і «гречаний» – готували на свята: Спаса, Успіння Пресвятої Богородиці та на Преображення Господнє, а настільник «віконце» – на свята Водохреща, Стрітення та Богоявлення.
В художньому музеї було презентовано проект «Рядна родини» (органічним доповненням до раритетних тканин послужили світлини з приватних збірок). Колекція ряден СХМ ім. Никанора Онацького дає нам безліч можливостей для подальшого наукового пошуку.
Зав. відділу декоративно-ужиткового мистецтва Ірина Яніна
.jpeg)
