Фігурний посуд. Україна. Гутне скло, поч. ХІХ ст.
Штоф
Розписний ведмідь
Синій ведмідь. Кін. XVIII ст.
Українське гутне скло
У Сумському художньому музеї зберігається різноманітна за асортиментом та за місцем і часом виконання колекція українського гутного скла ХVIII – XIX ст., яка надійшла до зібрання у 1920-і рр. під час створення музею. Вивчення експонатів гутного скла із сумської збірки розпочав у 1920–30-і рр. засновник музею та його перший директор Никанор Онацький, який видав друком у серії науково-популярних видань брошуру «Українське гутницьке шкло».
На Сумщині були засновані найстарші гути: у с. Грузьке, що на Кролевеччині в 1660 р., та у с. Гути на Конотопщині (1762 р.). У XVIII ст. на Чернігівщині, куди входили й північні землі нинішньої Сумщини, налічувались 120 гут, які мали умови для виробництва скла і поряд з Волинню були найзначнішими центрами гутництва в Україні.
Українські майстри гутництва внесли до світової культурної спадщини унікальну типологічну групу скляних виробів – фігурний посуд для напоїв, що за своїми обрисами нагадував ведмедів, коней, баранів, качок тощо. Пластичні образи тварин мають стилізований, дещо гротескний характер. Колекція з сумського музею надає уявлення поширеного у XVIII – ХІХ ст. споживчого посуду.
У другій половині ХІХ століття скляна промисловість остаточно витіснила ручне склоробство. Великі гути змушені були переходити на виробництво звичайного одноманітного посуду. З огляду на це набувають незмінної цінності колекції старовинного гутного скла – як свідки розквіту українських земель в епоху козацтва та панування стилю бароко.
Зав. відділу Людмила Федевич
