Чорнильниця "Бібліофіл". 1840-і
Бібліофіл. 1840-і
Флакони
Уральський козак та Українка
Павло І
Кухоль
Дама і Кавалер
Чорнильниця "Ведмідь"
Карл І
Жанна Дарк
Біля джерела
Бонбоньєрка бульденеж
«КИЇВСЬКИЙ КОЛЕКЦІОНЕР – БІБЛІОФІЛ»
Оскар Гансен захоплювався українськими старожитностями, до яких відноситься і волокитинська порцеляна з зібрання Сумського художнього музею, що презентує скульптуру малих форм, різноманітні фігурні чорнильниці та посудини, декоративні вази, десертний і столовий посуд, а також архітектурні оздоби.
Найбільшу популярність набула чорнильниця «Бібліофіл» – шарж на бібліотекаря-романіста Шарля Нодьє, виконаний з гравюри французького художника 1830-50-х років Бенжамена Рубо. Саме з цим образом Гансен ототожнював й себе, під світлиною якого напис: «Оскар Гансен, київський колекціонер – бібліофіл».
Цю мануфактуру засновано у с. Волокитине Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер Путивльський р-н Сумської обл.) нащадком козацької старшини, поміщиком Андрієм Михайловичем Миклашевським (1801-1895). Понад сто експонатів представлено у музейній колекції, в них відбиті культурні уподобання самого власника мануфактури. Єдине на Лівобережжі садибне виробництво функціонувало в 1839-1861 роках, кероване запрошеними з Франції братами Франсуа та Августом д’Артами, одразу було зорієнтоване на продукцію у стилі «повторне рококо».
Значну й найцікавішу в художньому плані частину волокитинської порцеляни становить скульптура або мала пластика. Її сюжети можна розділити на історичні, літературні, пасторально-сентиментальні й побутові.
Справжньою окрасою всього волокитинського фарфору вважається статуетка «Українка», характерною особливістю якої є чітко виражений національний характер.
В 1850-ті роки під керівництвом останнього директора фабрики, кріпака Федора Петруні виготовлено порцеляновий іконостас, а також монументальні люстри, рами, архітектурні деталі для церкви в садибі мецената.
Серед мистецьких осередків Сумщини, які прославили в минулому наш край, садибу Андрія Миклашевського без перебільшення можна вважати справжнім феноменом вітчизняної культури.
Зав. відділу декоративно-ужиткового мистецтва Ірина Яніна
.jpeg)
