Українські старожитності: церковне шитво XVII - XVIII ст.
В зібранні Сумського художнього музею спадщина козацької доби має чимало зразки гаптарського мистецтва другої половини XVII - XVIII ст., які широко використовувались у церковному побуті. Серед них – ікони, фелони, епітрахілі, покрівці, воздухи та ін.
Їх виготовляли переважно чорниці у вишивальних майстернях при жіночих монастирях Лівобережжя, серед яких – Гамаліївський Харлампіїв та Глухівський Успенський, що на Сумщині (в останньому якийсь час керувала сама ігуменя Марія Магдалина Мазепа).
Вишивки «за картою» на твердому підстеленні (картоні) відзначались високим рельєфним візерунком. Вдалим прикладом такого орнаментального шитва є церковні гапти з музейного зібрання, що надійшли в 1920-ті та 1970-ті роки з приватних колекцій.
Опліччя фелону, вишите волоченим золотом по чорному оксамиту, суцільно вкрите фантастичними розкішними квітами на гнучких стеблинах, закручених у безперервному русі. В композиції виділяється велика умовно трактована багатопелюсткова квітка-лотос. Рослинний орнамент набуває рельєфності, подібний до різьбленого декору.
Інший зразок церковного шитва за стилістичними ознаками нагадує попередній. На зеленому оксамитовому тлі серед ягід та листя, зібраних у розкішний букет, виділяються грона винограду і лотоси різних конфігурацій.
Кращим твором гаптарського мистецтва доби козаччини, представленим у музейній збірці, вважається образ Богородиці «Знамення». В центрі ікони – Богоматір, в її лоні – Христос-Іммануїл. Обабіч Марії – написи церковнослов’янськими літерами. У хмарах – небесний простір з Богом-Саваофом, навколо якого промені сяйва немов божественне світло у вигляді колосків. Всуціль заповнене золотим шитвом зображення Святих вдало контрастує з темно-бордовим тлом оксамиту.
Ці музейні предмети – яскраві зразки «живопису голкою». Вони є раритетними, оскільки могли бути створені на теренах Сумщини.
Зав. відділу декоративно-ужиткового мистецтва Ірина Яніна
.jpeg)
