Покровс_ка_церква_у_с._Волокитине._Фото_кiнця_ХIХ_ст

Мiклашев._Урал_с_кий_козак_та_Украiнка

Мiклаш._Жанна_Дарк

Мiклаш._Бiля_джерела

А.М._Миклашевс_кий.

Zolotue_vorota_(1)

IMG_0949

IMG_0881

a_08_3

006


«МИСТЕЦТВО Й СУМЩИНА­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­»

220 РОКІВ ІЗ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ

МИХАЙЛОВИЧА МІКЛАШЕВСЬКОГО

 

Цьогоріч (2021 р.) Сумщина відзначає 220 років із дня народження видатного мецената, засновника порцелянової мануфактури Андрія Міклашевського (1801-1895).

За даними «Малоросійського родословника» В. Модзалевського, А. Міклашевський народився у липні 1801 р. у с. Ярославець Глухівського повіту. Вихованець Імператорського Царськосільського Пансіону, після закінчення якого служив корнетом Охтирського гусарського полку, пізніше – поручиком, наприкінці служби – штаб-ротмістр у відставці. У 1836 р., одружившись із московською красунею Д. Олсуф'євою,  А. Міклашевський оселився в родовому маєтку. Там же збудував дім та найкращий порцеля­новий завод на Лівобережній Україні  і церкву з фарфоровим іконостасом. У 1875 р. влас­ник Волокитина звів і парадні «золоті» ворота, які частково збереглися до наших днів.

Український козацько-старшинський рід Міклашевських бере свій початок від Андрія Мікла­шевського – козака Чигиринської сотні, зга­дуваного в «Реєстрі 1649 року». Його пря­мий нащадок – стародубський полковник Михайло Андрійович (1640-1706) став власником великих маєтностей на Лівобережній Україні, серед яких – і багате с. Волокитин. За його сприяння зведено церкви в м. Глухів, Стародубі, а в Киїєві.

Нащадок Михайла Андрій Мікла­шевський (молодший) став тим зодчим, який надав Волокитинській садибі гармонійної довершеності. Так, серед мистецьких осередків, що прославили в минулому наш край, садибу й порцеляновий завод поміщика із с. Волокитин, колиш­нього Глухівського повіту Чернігівської гу­бернії (нині – Путивльський район Сумсь­кої області),  можна назвати справжнім феноменом вітчизняної культури.

За короткий період існування (1839-1861) завод А. Міклашевського ввійшов до числа кращих вироб­ництв свого часу, отримавши золоті й срібні нагоро­ди на промислових виставках Москви і Санкт-Пе­тербурга.

У фондах відділу декоративного мистецтва Сумського художнього музею ім. Никанора Онацького знаходиться одна з кращих в Україні колекцій волокитинської порцеляни, що репре­зентує малу пластику, яка поділяється на історичні, літературні, пасторально-сентиментальні та побутові сюжети, а також – різнома­нітні фігурні чорнильниці, попільнички, декоративні вази, фарфорову галантерею, чай­ний, десертний і столовий посуд.

Найбільшим волокитинським дивом вважали Покровську церкву з її фарфоро­вим іконостасом. Відомі історики називали її дивовижною, рівних якій не було не тільки в Україні, але й у цілій Російській імперії.

На сьогодні Волокитинська садиба А. Міклашев­ського – перлина садово-паркового й ар­хітектурного будівництва України не зберіглася. Після відміни кріпацтва робота заводу була зупинена. За часи революції 1917 р. зни­щено майже всю садибу, залишилися «золоті ворота», що занесені до Державного реєстру пам'яток культури – єдина споруда, існуючою донині.

Уявлення про «волокитинське диво» надають збережені фото та вироби фарфорової мануфактури, які нині знаходяться в багатьох музеях України, області, приватних зібраннях.

Зав. відділу Ірина ЯНІНА